Дієслово: значення, граматичні ознаки та приклади
Що таке дієслово
Дієслово — це самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити?, що зробити?, що робить?, що зробив?, що буде робити? тощо. Дієслова допомагають передати рух, процес, зміну, існування, мислення, мовлення, почуття та інші прояви дійсності.
Наприклад, у реченні Учень читає книжку слово читає є дієсловом, тому що називає дію учня. У реченні Надворі темніє дієслово темніє передає стан або процес зміни.
Дієслово в українській мові має розгалужену систему граматичних ознак. Воно змінюється за часами, способами, особами, числами, а в минулому часі та деяких формах — за родами. Саме тому дієслово вважають однією з найважливіших і найдинамічніших частин мови.
Значення дієслова в українській мові
Основне значення дієслова — називати дію або стан. Однак це значення може бути дуже різноманітним. Дієслова не лише позначають фізичну дію, а й описують внутрішні переживання, природні явища, мовленнєві процеси, мислення, існування та зміну ознаки.
Що може означати дієслово
- Фізичну дію: бігти, писати, будувати, малювати.
- Рух або переміщення: іти, їхати, летіти, пливти.
- Стан людини чи предмета: спати, хворіти, сидіти, мовчати.
- Процес мислення: думати, згадувати, розуміти, міркувати.
- Мовлення: говорити, відповідати, запитувати, пояснювати.
- Почуття та емоції: радіти, сумувати, хвилюватися, любити.
- Природні явища: світає, дощить, гримить, мрячить.
- Зміну стану або ознаки: зеленіти, старішати, міцніти, танути.
Завдяки дієсловам речення стають змістовними й динамічними. Без них важко передати, що саме відбувається, хто виконує дію, коли вона відбувається і з якою метою.
На які питання відповідає дієслово
Питання до дієслова залежать від його форми, часу, способу та значення. Найпоширеніші питання — що робити? і що зробити?. Вони ставляться до неозначеної форми дієслова, тобто інфінітива.
| Форма або значення | Питання | Приклади |
|---|---|---|
| Неозначена форма | що робити? що зробити? | читати, писати, сказати, принести |
| Теперішній час | що роблю? що робить? | пишу, читає, працюємо |
| Минулий час | що робив? що зробив? | писав, прочитала, прийшли |
| Майбутній час | що буду робити? що зроблю? | буду вчити, напишу, прочитаємо |
| Наказовий спосіб | що роби? що зроби? | пиши, прочитай, слухайте |
Щоб правильно знайти дієслово в реченні, варто поставити питання від підмета або за змістом: Діти сміються — діти що роблять? сміються.
Граматичні ознаки дієслова
Дієслово має постійні та непостійні граматичні ознаки. Постійні властиві дієслову незалежно від форми, а непостійні змінюються залежно від уживання в мовленні.
Постійні ознаки дієслова
- Вид: доконаний або недоконаний.
- Перехідність: перехідне або неперехідне дієслово.
- Дієвідміна: перша або друга.
- Зворотність: наявність або відсутність постфікса -ся, -сь.
Непостійні ознаки дієслова
- Час: теперішній, минулий, майбутній.
- Спосіб: дійсний, умовний, наказовий.
- Особа: перша, друга, третя.
- Число: однина або множина.
- Рід: чоловічий, жіночий, середній — переважно в минулому часі однини.
| Ознака | Що показує | Приклад |
|---|---|---|
| Вид | Завершеність або незавершеність дії | писати — написати |
| Час | Коли відбувається дія | читаю, читав, читатиму |
| Особа | Хто виконує дію | я пишу, ти пишеш, він пише |
| Число | Один чи багато виконавців | іду — ідемо |
| Рід | Рід виконавця в минулому часі | читав, читала, читало |
Форми дієслова
В українській мові дієслово має кілька форм, які виконують різні функції в реченні. Одні форми змінюються за особами й числами, інші мають ознаки прикметника або прислівника.
Основні форми дієслова
- Неозначена форма дієслова — інфінітив: читати, писати, вивчити.
- Особові форми — змінюються за особами, числами, часами: читаю, читаєш, читають.
- Дієприкметник — має ознаки дієслова й прикметника: прочитаний, написаний, квітучий.
- Дієприслівник — має ознаки дієслова й прислівника: читаючи, написавши, усміхаючись.
- Безособові форми на -но, -то: зроблено, відкрито, написано.
Інфінітив як початкова форма дієслова
Інфінітив — це неозначена форма дієслова, яка називає дію без указівки на особу, число, час або спосіб. Вона відповідає на питання що робити? або що зробити?. Наприклад: думати, співати, побачити, збудувати.
У словниках дієслова подаються саме в інфінітиві. Ця форма часто закінчується на -ти, рідше — на -ть у розмовному або поетичному мовленні: нести, берегти, жить.
Види дієслів: доконаний і недоконаний
Категорія виду показує, чи дія завершена, чи триває, повторюється або не має вказівки на результат. В українській мові розрізняють доконаний і недоконаний вид дієслова.
| Вид дієслова | Значення | Питання | Приклади |
|---|---|---|---|
| Недоконаний вид | Дія триває, повторюється або не завершена | що робити? | читати, писати, будувати, співати |
| Доконаний вид | Дія завершена або має результат | що зробити? | прочитати, написати, збудувати, заспівати |
Порівняймо: учень писав твір — дія тривала, результат не обов’язково відомий; учень написав твір — дія завершена, результат є. Вид дієслова важливий для точного передавання змісту висловлення.
Часи дієслова
Час дієслова показує, коли відбувається дія: у момент мовлення, до нього чи після нього. В українській мові є три основні часи: теперішній, минулий і майбутній.
Теперішній час
Теперішній час означає дію, що відбувається зараз або є постійною, повторюваною. Його мають переважно дієслова недоконаного виду.
Приклади: я читаю, ти працюєш, він навчається, ми розмовляємо.
Минулий час
Минулий час означає дію, що відбулася або відбувалася до моменту мовлення. Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — за родами.
- він читав — чоловічий рід;
- вона читала — жіночий рід;
- воно читало — середній рід;
- вони читали — множина.
Майбутній час
Майбутній час указує на дію, що відбудеться після моменту мовлення. Він може бути простим, складним або складеним.
| Форма майбутнього часу | Як утворюється | Приклад |
|---|---|---|
| Проста | Від дієслів доконаного виду | напишу, прочитаєш, зроблять |
| Складна | Від інфінітива з особовими закінченнями | читатиму, писатимеш, працюватимуть |
| Складена | Допоміжне дієслово “бути” + інфінітив | буду читати, будемо писати |
Способи дієслова
Спосіб дієслова виражає ставлення дії до дійсності: дія може бути реальною, бажаною, можливою або наказовою. В українській мові виділяють три способи дієслова.
Дійсний спосіб
Дійсний спосіб означає реальну дію, яка відбувається, відбулася або відбудеться. Наприклад: пишу, писав, напишу, буду писати.
Умовний спосіб
Умовний спосіб означає дію, можливу за певної умови або бажану. Він утворюється за допомогою форми минулого часу та частки б або би: прочитав би, сказала б, зробили б.
Приклад у реченні: Я поїхав би до Львова, якби мав вільний час.
Наказовий спосіб
Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик або побажання. Приклади: читай, пишіть, ходімо, нехай працює.
| Спосіб | Що виражає | Приклади |
|---|---|---|
| Дійсний | Реальну дію | учень читає, ми працювали |
| Умовний | Можливу або бажану дію | прочитав би, зробила б |
| Наказовий | Наказ, прохання, пораду | прочитай, слухайте, ходімо |
Дієвідмінювання дієслів
Дієвідмінювання — це зміна дієслів за особами й числами. В українській мові є дві дієвідміни: перша і друга. Визначення дієвідміни допомагає правильно писати особові закінчення дієслів.
Перша дієвідміна
До першої дієвідміни належать дієслова, які в третій особі множини мають закінчення -уть, -ють: пишуть, читають, несуть, малюють.
Друга дієвідміна
До другої дієвідміни належать дієслова, які в третій особі множини мають закінчення -ать, -ять: говорять, сидять, бачать, стоять.
| Особа | Перша дієвідміна: писати | Друга дієвідміна: говорити |
|---|---|---|
| 1-ша особа однини | пишу | говорю |
| 2-га особа однини | пишеш | говориш |
| 3-тя особа однини | пише | говорить |
| 1-ша особа множини | пишемо | говоримо |
| 2-га особа множини | пишете | говорите |
| 3-тя особа множини | пишуть | говорять |
Щоб перевірити дієвідміну, найчастіше достатньо поставити дієслово у форму третьої особи множини: вони що роблять? Якщо маємо -уть/-ють — це перша дієвідміна, якщо -ать/-ять — друга.
Синтаксична роль дієслова
У реченні дієслово найчастіше виконує роль присудка. Присудок повідомляє, що робить підмет, у якому він стані або що з ним відбувається.
Наприклад: Сонце сходить. У цьому реченні сходить — простий дієслівний присудок. У реченні Ми будемо навчатися словосполучення будемо навчатися є складеною формою присудка.
Дієслово може бути частиною різних присудків
- Простий дієслівний присудок: Пташки співають.
- Складений дієслівний присудок: Він почав працювати.
- Складений іменний присудок із дієсловом-зв’язкою: День був теплий.
Інфінітив також може виконувати інші синтаксичні ролі: бути підметом, додатком, означенням або обставиною. Наприклад: Учитися — завжди корисно (інфінітив учитися є підметом).
Приклади дієслів у реченнях
Розгляньмо приклади, які допоможуть краще зрозуміти, як дієслово працює в мовленні.
Дієслова теперішнього часу
- Мама готує вечерю.
- Учні уважно слухають учителя.
- За вікном падає сніг.
- Я вивчаю українську мову.
Дієслова минулого часу
- Ми відвідали музей у неділю.
- Дівчинка намалювала яскраву листівку.
- Хлопець довго чекав на автобус.
- Дерева шуміли під вітром.
Дієслова майбутнього часу
- Завтра я прочитаю нову книжку.
- Ми будемо працювати над проєктом.
- Вони подорожуватимуть Україною.
- Учитель пояснить нову тему.
Приклади різних видів дієслів
| Недоконаний вид | Доконаний вид | Речення |
|---|---|---|
| читати | прочитати | Я хочу прочитати цю статтю сьогодні. |
| писати | написати | Учень написав відповідь у зошиті. |
| робити | зробити | Ми зробили домашнє завдання. |
| вчити | вивчити | Студенти вивчили правило про дієслово. |
Типові помилки у вживанні дієслів
Навіть добре знаючи правила, мовці іноді помиляються у формах дієслів. Найчастіше труднощі виникають під час вибору закінчень, виду, часу або способу дієслова.
Поширені помилки
- Неправильне особове закінчення: треба вони пишуть, а не вони пишать.
- Плутання видів: я вже прочитав замість недоречного я вже читав, якщо важливий результат.
- Невдале калькування з інших мов: краще брати участь, а не приймати участь.
- Помилки в наказовому способі: нормативно ходімо, пишіть, покладіть.
- Неправильне вживання частки “би/б”: зробив би, сказала б, але не слід зливати частку з дієсловом.
Як уникати помилок
- Ставте до дієслова правильне питання: що робити? чи що зробити?.
- Перевіряйте дієвідміну за формою третьої особи множини.
- Звертайте увагу на час і результат дії.
- Використовуйте словники, якщо сумніваєтесь у формі дієслова.
- Читайте якісні українські тексти, щоб запам’ятовувати природні мовні конструкції.
Як зробити морфологічний розбір дієслова
Морфологічний розбір допомагає визначити всі важливі ознаки дієслова. Його часто виконують на уроках української мови, щоб краще зрозуміти будову речення і роль слова.
План розбору дієслова
- Випишіть дієслово з речення.
- Укажіть початкову форму — інфінітив.
- Визначте вид: доконаний чи недоконаний.
- З’ясуйте перехідність і зворотність.
- Визначте час, спосіб, особу, число, рід, якщо вони наявні.
- Назвіть дієвідміну.
- Укажіть синтаксичну роль у реченні.
Приклад морфологічного розбору
Речення: Діти читають цікаву казку.
Читають — дієслово, початкова форма читати; недоконаний вид; перехідне; незворотне; дійсний спосіб; теперішній час; третя особа; множина; перша дієвідміна; у реченні виконує роль присудка.
Короткі висновки про дієслово
Дієслово — ключова частина мови, без якої неможливо повноцінно передати дію, стан або процес. Воно відповідає на питання що робити?, що зробити? та інші похідні питання, має категорії виду, часу, способу, особи, числа й роду. У реченні дієслово найчастіше виступає присудком і є граматичним центром висловлення.
Щоб правильно вживати дієслова, важливо розрізняти їхні види, часи, способи та дієвідміни. Практика, уважне читання й регулярне повторення правил допоможуть легко визначати дієслово в реченні та грамотно використовувати його в усному й писемному мовленні.
FAQ: часті запитання про дієслово
Що таке дієслово простими словами?
Дієслово — це частина мови, яка називає дію або стан. Наприклад: бігти, читати, спати, радіти, думати.
На які питання відповідає дієслово?
Дієслово відповідає на питання що робити?, що зробити?, що робить?, що робив?, що зробить?, що буде робити? та інші залежно від форми.
Яка початкова форма дієслова?
Початкова форма дієслова — інфінітив, або неозначена форма. Вона відповідає на питання що робити? або що зробити?: писати, прочитати, говорити.
Які є часи дієслова?
В українській мові дієслова мають три часи: теперішній, минулий і майбутній. Наприклад: читаю, читав, читатиму.
Чим відрізняється доконаний вид від недоконаного?
Доконаний вид означає завершену дію або результат: написати, прочитати. Недоконаний вид означає тривалу, повторювану або незавершену дію: писати, читати.
Яку роль виконує дієслово в реченні?
Найчастіше дієслово в реченні є присудком. Наприклад, у реченні Пташка співає дієслово співає виконує роль присудка.
Як визначити дієвідміну дієслова?
Потрібно поставити дієслово у форму третьої особи множини. Якщо закінчення -уть або -ють, це перша дієвідміна; якщо -ать або -ять, це друга дієвідміна.
