Новий законопроєкт та позиція парламентарів
Українські законодавці розглядають можливість впровадження офіційних обмежень щодо експлуатації смартфонів, планшетних комп'ютерів та інших портативних пристроїв під час навчальних занять. Ця ініціатива виникла у відповідь на зростаючі проблеми з цифровою залежністю учнівської молоді та її впливом на якість освітнього процесу.
Комітет Верховної Ради, відповідальний за освітню політику, науково-дослідну діяльність та інноваційні розробки, розпочав активне обговорення цього питання. Фахівці та депутати намагаються знайти оптимальне рішення, яке б збалансувало потребу захисту від шкідливого впливу гаджетів з практичними аспектами їх застосування у навчанні.
Деталі парламентської ініціативи та рекомендації комітету
Законопроєкт номер 15105 пропонує внести значні корективи до чинного законодавства про освіту, конкретно до 53-ї статті профільного нормативного акта. Основна мета документа полягає в тому, щоб створити нормативно-правову базу, яка забезпечить дотримання учнівською молоддю дисципліни щодо нехтування цифровими гаджетами впродовж уроків та інших навчальних занять.
Розробники пропозиції передбачили наявність винятків з цього правила. Портативні електронні пристрої дозволятимуться використовувати у випадках, коли вони є невід'ємною частиною навчального процесу або коли їх застосування пов'язане з охороною здоров'я конкретної дитини за рекомендацією медичних фахівців.
Проте парламентарії прийняли рішення про повернення документа його ініціаторам з метою здійснення подальшої роботи та усунення виявлених недоліків. Цей крок було зроблено після першого читання законопроєкту у стінах комітету.
Окрім того, профільний комітет видав офіційну рекомендацію на адресу Міністерства освітньої політики. Відомство разом з представниками наукових та експертних кіл повинно розробити комплексну нормативну базу, котра детально визначатиме порядок та умови застосування сучасних електронних технологій у школах по всій території України. Такі норми мають охоплювати всі аспекти від розпорядження пристроями до їх зберігання та контролю.
Чинна законодавча база та права навчальних закладів
Сьогодні українське законодавство не містить прямих нормативних положень, які б забороняли учням приносити та користуватися мобільними телефонами перебуваючи на території школи чи під час занять. Через цю прогалину у правовому регулюванні адміністрації освітніх закладів позбавлені законної можливості вилучати та конфісковувати приватне майно школярів.
Водночас Конституція та закони України надають навчальним установам значний ступінь самостійності у питаннях внутрішнього управління та організації навчального процесу. Отже, школи мають право розробляти власні локальні нормативні акти, в яких можуть встановлювати обмеження та заборони на застосування портативної электроніки. Такі норми мають бути зафіксовані у статутних документах закладу та погоджені з батьківською громадськістю.
Аргументи прихильників та критиків запропонованого рішення
Освітній уповноважений з прав людини неодноразово вказував на серйозність проблеми, яка виникла через відсутність законодавчих норм у цій сфері. Невирішеною залишається дилема щодо місця зберігання портативних пристроїв протягом навчальних днів, а також розподілу відповідальності у разі їх втрати чи пошкодження. Оскільки телефони залишаються приватною власністю дітей, школа не може взяти на себе безумовну відповідальність за їх збереження без прямої законодавчої підтримки.
Крім того, слід враховувати, що портативні електронні пристрої часто виконують важливу захисну функцію для молодих людей. Школярі можуть використовувати камери своїх телефонів для документування випадків агресії, цькування однолітків, фізичного або психологічного насильства, а також фіксування порушень своїх прав та свобод. Такі відеозаписи та фотографії часто стають вирішальним доказом при розслідуванні інцидентів і звернені до правоохоронних органів.
З альтернативної позиції, низка фахівців наголошує на негативному впливі постійного доступу до мобільних технологій на якість освітнього процесу. Постійне відвлікання на соціальні мережи, месенджери та розважальний контент суттєво знижує здатність учнів до концентрації уваги, погіршує засвоєння матеріалу та зменшує можливості для безпосередньої взаємодії та спілкування в класі. Однак критики законопроєкту зауважили, що його укладачі не надали достовірних даних та результатів незалежних досліджень, які б однозначно підтвердили, що саме мобільні телефони є основною причиною зниження академічних показників школярів.
Можливості для запровадження обмежень на місцевому рівні
Раніше керівник Міністерства освіти та науки України роз'яснив правовий статус запровадження таких заборон на рівні окремих закладів. Згідно з його позицією, директори та адміністрація шкіл мають повноваження самостійно приймати рішення щодо обмеження користування смартфонами та іншою портативною технікою під час учбових годин. Для цього потрібна лише домовленість та згода представників батьківської спільноти та учнівських колективів.
На практиці це означає, що школам не потрібно чекати на спеціальні наказ та розпорядження від центрального органу влади. Адміністрація закладу може самостійно запровадити локальні правила, які передбачають збирання телефонів перед початком занять та зберігання їх у спеціалізованих контейнерах або індивідуальних шафках, які знаходяться під контролем школи протягом навчального дня.
Наукові дані щодо впливу цифрових пристроїв на концентрацію учнів
Попри брак єдиного законодавчого підходу, міжнародні академічні дослідження надають переконливі докази реальності проблеми розсіювання уваги учнів через доступ до цифрових пристроїв. Вчені проводили спеціальне вивчення того, скільки часу сучасні школярі витрачають на перегляд контенту в популярних соціальних мережах та на перейманні повідомленнями під час교육 занять.
Згідно з опублікованими результатами у престижному медичному журналі, підлітки в середньому витрачають до 70 хвилин кожного навчального дня на взаємодію зі своїми смартфонами замість того, щоб приділяти увагу навчальному матеріалу. Ще більш вражаючим є факт, що загальна тривалість контакту молодих людей з екранами пристроїв, використовуваних для розваг, сягає приблизно 8,5 години протягом однієї доби. Ці цифри наочно демонструють масштаб проблеми та необхідність пошуку дієвих механізмів впливу на цифрову поведінку молоді.