Заслужений артист України та визнаний диригент Вадим Яценко вирішив прилюдно відповісти на хвилю критичних висловлювань, які з'явилися у соцмережах після його призначення на посаду художнього керівника престижного хору імені Григорія Верьовки. У своїх публічних зверненнях мистецтвознавець поділився враженнями від перших днів роботи в легендарному колективі та обґрунтував своє рішення взяти на себе цю відповідальну роль.
Відповідь на критику: захист історії та спадщини колективу
Після оголошення про призначення Яценко в інтернет-просторі з'явилось чимало скептичних коментарів від користувачів, які висловлювали своє невдоволення цим рішенням. Одного з таких критиків навіть натхнула ідея принесення вибачень видатному засновнику установи за те, що виникла така ситуація з новим керівництвом.
Диригент розумно наголосив на тому, що оцінювання довгої та багатої історії хору неможливо проводити на основі поверхневих суджень та емоцій. Він визнав історичний факт: колектив було засновано та розвивалось в епоху Радянського Союзу, проте це обставина жодним чином не зменшує величезного внеску установи у дбайливе збереження автентичних українських мелодій та музичних традицій.
У своєму зверненні до громадськості Яценко наголосив на важливій розрізняльній ознаці: "Дійсно, хор є результатом радянської епохи. Однак це не означає, що слід звинувачувати сам колектив у цьому факті. Керівники цього хору були невід'ємною частиною тієї історичної системи. Водночас їхня роль в українській культурній спадщині є незаперечною та надзвичайно позитивною".
Новий художній керівник зауважив важливий аспект: в біографічних матеріалах засновника Григорія Верьовки не зустрічаються записи про його активні виступи проти існуючої влади чи участь в дисидентському русі того часу. Однак, як підкреслив Яценко, сама діяльність видатного музиканта мала винятково конструктивне значення для збереження українських культурних надбань у важкі часи, коли всі народи Союзу були піддані уніфікації під впливом російської культури.
Культ особистості Авдієвського як проблема сучасного стану хору
Вадим Яценко окремо зосередив увагу на впливовій постаті Анатолія Авдієвського, який багато років тому очолював колектив і залишив глибокий слід у його розвитку. Диригент повністю визнає величезну роль цього мистецтвознавця в становленні хору як одного з найпрестижніших в Україні, однак зауважує, що атмосфера в будівлі установи вразила його неоднозначністю та певною архаїчністю в питаннях організації простору.
Яценко описав своє враження від першого відвідування головного офісу хору на престижному київському бульварі: "З моменту перетину порогу будівлі на Бульварі Шевченка миттєво відчувається, наскільки сильним залишається культ особистості Авдієвського, незважаючи на те, що він покинув посаду більш ніж десять років тому. На третьому етажі розташований скульптурний портрет засновника Верьовки. Поруч з ним висять фотографії Авдієвського, і до цих днів це місце було прикрашено штучними квітами. Це справляє дещо незвичайне враження".
Таке розташування пам'яток та способи їх збереження, на думку нового керівника, відображають застарілий підхід до організації внутрішнього простору та свідчить про необхідність змін в культурній атмосфері установи.
Перші дні роботи: конфлікти та початок трансформацій
Яценко відкрито розповів про складність перших днів на новій посаді, які виявилися насиченими на емоції та непорозуміння з різними членами колективу та адміністрації. Він зізнався, що за короткий проміжок часу йому вдалось розглянути багато аспектів роботи установи та зрозуміти масштаб необхідних змін.
"За два короткі дні роботи я встигнув побачити безліч деталей організації колективу. Мене охопило розуміння того, що попереду чекає багато робіт та змін. Я мав кілька конфліктних ситуацій з людьми, які вважали, що можуть приймати рішення без мого узгодження та авторитету. Одночасно я вже започаткував роботу над першим масштабним творчим проектом! Чи буде це складно? Безумовно! Чи поступатиму я традиційними шляхами, які були проторені моїми попередниками? Навпаки, нi", - зазначив він.
Ця заява демонструє рішучість нового керівника в прагненні провести модернізацію та внести свіжість в роботу культурної установи, не будучи прикутим до традицій минулого.
Мотивація та майбутні плани керівника
У завершенні свого публічного звернення Яценко підкреслив той факт, що він мав можливість вести спокійне та комфортне існування, проводячи час в колі сім'ї та близьких людей. Однак він обрав більш складний путь - присвятити себе створенню історії та розвитку культури.
"Я мав можливість жити найзручнішим способом та весь час бути разом з близькими людьми. Проте я обрав творити історію музичної культури. Ці історії включають два видатні колективи, за яких я готовий триматися до останнього. Можливо, вам уже доводилось чути, що я ніколи не допущу образи своїх колег та однодумців. Я впевнений, що всі наші плани матимуть успіх", - сказав він.
Раніше Яценко оголосив про припинення своєї діяльності у Львівській оперній театрі, де він працював восьмирічний період. Водночас музикант продовжує залишатися в статусі активного керівника хору "Гомін", що демонструє його багатопроектний підхід до музичної діяльності та розширення своєї творчої присутності в українській культурній сцені.
Висновок: новий етап розвитку хору Верьовки
Зробивши крок на посаду художнього керівника хору імені Григорія Верьовки, Вадим Яценко взяв на себе відповідальну місію за трансформацію установи та збереження її традицій одночасно. Його открита позиція щодо критики та готовність до конструктивного діалогу дають підстави сподіватися на позитивні зміни в діяльності одного з найстарших та найпрестижніших хорів України. Попереду чекає складна, але важлива робота з модернізації колективу та внесення свіжих музичних ідей в його репертуар.