Більшість українців підтримують усунення російської мови з офіційної сфери: результати актуального опитування

Думки громадян щодо статусу російської мови в Україні

Ставлення українського суспільства до ролі російської мови в офіційній сфері продовжує кардинально змінюватися. За результатами недавнього соціологічного дослідження, переважна частина українців висловилась проти надання російській мові будь-якого офіційного статусу.

Позиція більшості: жорстка політика щодо російської мови

Згідно з даними опитування, 65% опитаних українців переконані, що російська мова не повинна використовуватися в офіційних комунікаціях на території України.

Лише 5% респондентів вважають, що російську слід ввести як другу державну мову. Однак ця позиція залишається маргінальною та не знаходить підтримки у великої частини населення.

Частковий офіційний статус для окремих регіонів

Варто зазначити, що помітна частина учасників опитування—22%—припускають можливість офіційного статусу російської мови в окремих областях, якщо такого бажає більшість мешканців регіону. Однак, серед них на власному регіоні цю ініціативу підтримують лише 8%, а ще 12% не проти такої ідеї для інших областей, але для свого регіону не розглядають подібну опцію. Ще 2% не визначилися з відповіддю.

Підсумок громадянських настроїв

Таким чином, можна стверджувати, що 77% українців виступають або за повне вилучення російської з офіційної сфери, або принаймні за відмову від її офіційного статусу у власному регіоні. Лише 13% громадян відкриті до того, щоб надати російській мові офіційний статус на рівні всієї країни або окремого регіону. Це свідчить про значне зниження толерантності до присутності російської мови у публічному житті України.

Організація та методи проведення опитування

Дослідження проводилося у форматі телефонного інтерв’ю шляхом випадкової вибірки мобільних номерів. У ньому взяли участь 1000 повнолітніх жителів підконтрольних Україні територій.

В опитуванні не брали участі мешканці тимчасово окупованих регіонів, а також громадяни, які виїхали за межі України після початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Це дозволяє вважати результати репрезентативними для населення усіх підконтрольних Україні областей.

Державна політика: нові рішення щодо статусу російської мови

Суспільні настрої щодо російської мови знаходять підтримку і на законодавчому рівні. Президент України підписав закон, який виключає російську мову зі списку мов, що отримують захист відповідно до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Це рішення підкреслює курс на послідовну дерусифікацію офіційно-адміністративної сфери та підтримку української ідентичності.

Ще у грудні 2022 року Верховна Рада вилучила російську зі списку мов, які мають бути захищені на державному рівні. Цей крок став одним із важливих символічних актів у питанні мовної політики. Важливо підкреслити, що український парламент також запровадив зміни у зразки паспортів громадян: тепер у документах відсутній текст російською мовою, у тому числі у паспортах для виїзду за кордон.

Причини зміни суспільних настроїв

Негативне ставлення до російської мови у державних та офіційних сферах значною мірою зумовлене подіями останніх років, зокрема, повномасштабною військовою агресією РФ проти України. Саме ці трагічні події призвели до переосмислення ролі мовної ідентичності, а також важливості підтримки рідної мови як елементу національної безпеки та єдності держави.

У суспільстві зміцнюється переконання, що держава зобов’язана створювати максимальні умови для розвитку, популяризації та захисту української мови як єдиної державної, а також активно відмовлятися від символів та практик, пов’язаних з агресором. Це стосується не лише офіційних документів, діловодства чи освіти, а й багатьох аспектів публічного життя.

Українська мова — ключовий фактор національної єдності

Сьогодні українська мова не тільки об’єднує суспільство, а й виступає фактором культурного опору. Сформований суспільний консенсус щодо недоцільності використання російської у жодних державних процесах підкреслює: мовна ідентичність – невід’ємна складова боротьби за незалежність і суверенітет.

Рішення як на індивідуальному, так і на державному рівні свідчить про бажання українців максимально дистанціюватися від усього, що асоціюється з країною-агресором, і водночас дбати про перспективний розвиток власної мови та культури.

Висновки: майбутнє мовної політики в Україні

Опитування чітко демонструє: українці визначилися з пріоритетами у мовній політиці, і ідея надання російській мові навіть часткового офіційного статусу не знаходить підтримки більшості. Законодавчі нововведення лише підтверджують цей вибір і закріплюють його на рівні офіційних процедур.

Таким чином, курс на підтримку та популяризацію української, а також витіснення російської мови з офіційної та публічної сфери, є відображенням волі українського народу та реакцією на сучасні виклики.