Як працює екстрена медична допомога Києва під час повітряних тривог та обстрілів

Днями в Києві виникла дискусія навколо роботи екстреної медичної допомоги після того, як поранений під час російської атаки мешканець столиці розповів, що не одразу зміг додзвонитися до “швидкої”, а під час повторного звернення йому начебто повідомили — медики приїдуть лише після відбою тривоги. У зв’язку з цим столична влада пояснила правила роботи екстрених служб у період небезпеки й оприлюднила актуальну статистику їх діяльності.

Причини резонансу і реакція міста

Суспільний резонанс спричинив випадок поранення мешканця Києва під час ворожої атаки. За його словами, після отримання поранення йому не одразу відповіли у службі екстреної медичної допомоги. Після другого дзвінка оператор начебто повідомив, що виїзд медбригади можливий лише після відміни повітряної тривоги.

Згодом до потерпілого прибула як державна, так і приватна швидка, які надали всю необхідну допомогу і госпіталізували пацієнта. При цьому медики наголосили, що подібні виклики відносяться до критичних і потребують максимально оперативного реагування.

Офіційна позиція київської екстреної медицини

Департамент охорони здоров’я столиці офіційно прокоментував ситуацію, наголосивши, що інформація про масові затримки у роботі “швидкої” не відповідає дійсності. З початком повномасштабної війни бригади екстреної медичної допомоги працюють у цілодобовому режимі, постійно виїжджаючи на місця обстрілів та інших надзвичайних подій. Системних збоїв у роботі служби зафіксовано не було.

Екстрена допомога під час тривоги: як працює система

Під час повітряних тривог та обстрілів медичний персонал має діяти відповідно до вимог безпеки. Керівник кожної бригади самостійно приймає рішення щодо виїзду на виклик, оцінюючи ризики для життя своєї команди. Але головний принцип залишається незмінним — система екстреної допомоги не припиняє роботи навіть під час підвищеної небезпеки.

У київському Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф щодня чергують понад 130 бригад, готових оперативно реагувати на різні виклики, навіть у складних умовах воєнного часу.

Статистика виїздів під час війни

• З лютого 2022 року по червень 2026 року екстрені служби столиці здійснили 4687 виїздів на місця обстрілів та надали допомогу 2501 постраждалому, з яких 192 – діти.
• Медики обслуговували 1687 різних локацій після атак ворога.
• Тільки з початку червня поточного року бригади реагували на 102 локаціях, допомігши 102 постраждалим.

Наприклад, під час масованого обстрілу 3 червня 2026 року екстрені служби працювали на 47 локаціях за участі 78 бригад, надавши медичну допомогу 72 постраждалим, серед яких було 3 дітей. 15 червня того ж року на 55 локаціях працювала 71 бригада — допомогу отримали 30 пацієнтів.

Евакуація військових та співпраця з госпіталями

Важливим напрямком роботи для київської екстреної медицини залишається евакуація поранених військовослужбовців. Від початку повномасштабного вторгнення:

• 1114 бригад здійснили перевезення 1320 поранених військових до лікарень в інших областях України та за кордоном.
• Понад 21 тисяча бригад здійснили транспортування понад 22 тисячі поранених військових між евакуаційними потягами та медичними закладами Києва й області.
• Загальна кількість виїздів екстреної допомоги Києва під час війни — понад 26 569, допомогу отримали майже 25 853 поранених.

Рекомендації та важливість достовірних повідомлень

Столичний Департамент охорони здоров’я закликає громадян не поширювати неперевірену або маніпулятивну інформацію стосовно роботи медиків. Безпідставні звинувачення можуть суттєво вплинути на довіру до служб, від яких залежить життя людей у надзвичайних ситуаціях.

Особливої відповідальності у поширенні інформації мають дотримуватися представники ЗМІ, блогери та активні користувачі соцмереж. Правдиві та перевірені дані — запорука громадської довіри до екстрених служб.

Державне фінансування екстреної допомоги

У 2026 році держава істотно збільшила фінансування екстреної медичної допомоги — майже на 2 мільярди гривень. Ці кошти спрямують на покращення матеріально-технічної бази бригад швидкої: забезпечення медичних препаратів, пального, підготовки персоналу. Значна увага приділяється й удосконаленню допомоги мешканцям сільських регіонів.

Задля ефективної роботи у сільській місцевості впроваджено додатковий коефіцієнт та посилено контроль за якістю й швидкістю реагування.

Як діяти у разі надзвичайної ситуації

У разі поранення, тяжкої травми або раптового різкого погіршення стану здоров’я слід одразу звертатися на номер екстреної медичної допомоги 103. Оператори приймуть виклик, здійснять опитування для визначення критичності ситуації та спрямують найближчу доступну бригаду.

Під час повітряних тривог, обстрілів чи масових надзвичайних подій медикам важливо дотримуватися заходів безпеки. Вони виїжджають на критичні виклики, навіть ризикуючи власним життям, проте інколи можливе незначне зволікання через оцінку ризиків на маршруті слідування.

Висновки

Екстрена медична допомога Києва залишається однією з ключових ланок системи безпеки городян у воєнний час. Попри регулярні ворожі атаки, бригади “швидкої” невпинно виконують свою роботу — рятують життя мирних мешканців та військових. Статистика тисяч виїздів та врятованих доводить: навіть у найскладніших умовах українські медики не полишають свого обов’язку та готові прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

Об’єктивна позиція суспільства та достовірна інформація — основа підтримки системи екстреної допомоги, яка щодня стоїть на сторожі здоров’я та життя мешканців столиці.