Переслідування українських зірок: від розшуку до заочних вироків

Російська репресивна система проти українських знаменитостей

Протягом років російська влада використовує кримінальне законодавство, фінансові обмеження та розшук як інструменти тиску на українських публічних діячів, які говорять про військову агресію та злочини окупантів. Після початку повномасштабного вторгнення цей механізм суттєво посилився: артисти, телеведучі й журналісти опиняються у російських реєстрах терористів та екстремістів, їм виносять заочні вироки на десяток років, а їхню творчість оголошують заборонною. Що стоїть за цією системою переслідування і яких саме українських зірок вона торкнулася?

Телеведуча Маша Єфросинінна: сім років колонії за слова про війну

Одна з найбільш гучних справ українського медійного простору стосується телеведучої Маші Єфросиніної. Внесення до російського переліку осіб, причетних до «екстремізму та тероризму», відбулося у січні 2023 року. Паралельно її оголосили в розшук у Російській Федерації.

Причина переслідування проста: публічні висловлювання та інтернет-дописи після масштабного вторгнення. Басманний суд Москви у вересні 2023 року виніс заочний вирок — сім років позбавлення волі за статтею про поширення «фейків» щодо російської армії. До цього додалася тривічна заборона на адміністрування веб-ресурсів.

Важливо розуміти: заочний вирок не означає фізичного ув'язнення. Такі судові рішення ухвалюють без присутності обвинуваченого, який перебуває за межами РФ. Це виключно інструмент тиску.

Джамала: від розшуку до затримання в аеропорту за кордоном

Переможниця «Євробачення-2016» Джамала також стала мішенню російських репресивних структур. Російське МВС у листопаді 2023 року оголосило співачку в розшук за невизначеною кримінальною статтею. Українські та міжнародні медіа пов'язували це з її дописами про російські злочини в Україні, зокрема висвітлення подій у Бучі.

Однак переслідування не обмежилось розшуком. У 2024 році російські окупаційні структури в Криму повідомили про «націоналізацію» майна Джамали — зокрема будинку її батьків на територіях під контролем РФ. Найбільш серйозні наслідки розшуку виявилися у 2026 році.

Джамала розповіла, що під час міжнародної подорожі її затримали в аеропорту через російський ордер, а існувала й загроза депортації. Ситуацію вирішити вдалося за допомогою українських дипломатів. Цей випадок демонструє, що російський розшук — це не лише формальна запис у базі, а реальна загроза під час перетинання кордонів у країнах, що співпрацюють з РФ.

Наталія Мосейчук: п'ять років заочного ув'язнення

Телеведуча Наталія Мосейчук потрапила до російського переліку екстремістів у травні 2023 року. На це рішення вона відповіла з іронією, назвавши його своєрідним «подарунком» до особистого ювілею.

Російська судова система пішла далі. Басманний суд Москви у липні 2024 року заочно засудив Мосейчук до п'яти років в'язниці загального режиму за статтею про «розпалювання ненависті та ворожнечи». Також на неї накладена двирічна заборона на адміністрування веб-сайтів і інтернет-ресурсів.

Мосейчук публічно заявила, що російський вирок не має юридичної сили у цивілізованому світі та служить виключно залякуванню. Її справа показова тим, що Росія переслідує не лише артистів, а й українських медійних діячів, які після початку війни стали активними голосами інформаційного спротиву.

Журналіст Дмитро Гордон: 14 років позбавлення волі

Один із найсуворіших вироків отримав журналіст та інтерв'юер Дмитро Гордон. Російське Фінансове моніторингове управління внесло його до переліку екстремістів у квітні 2022 року. Паралельно було відкрито кримінальне провадження.

У липні 2024 року російський військовий суд заочно засудив Гордона до 14 років позбавлення волі — одного з найжорсткіших вироків проти українських публічних діячів. За даними російських органів, йому інкримінували:

• Публічні заклики до тероризму
• Поширення «неправдивої інформації» про російську армію
• Розпалювання ворожнечи

Гордон опинився під одночасним впливом кількох видів переслідування: внесення до фінансового реєстру, оголошення в розшук та багаторічний заочний вирок. Це демонструє багатошаровість російської репресивної системи.

Олексій Арестович: міжнародний розшук за публічну позицію

Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович також потрапив під російські репресії. Включення до переліку екстремістів відбулося у травні 2023 року, оголошення в розшук — у жовтні того ж року.

У лютому 2024 року Басманний суд Москви заочно заарештував Арестовича. Російська прокуратура повідомляла про спрямування справи до суду з проведенням процесу в заочній формі. Звинувачення включають публічні висловлювання, що російська сторона тлумачить як заклики до тероризму, та поширення «фейків» про російські військові дії.

Важливо наголосити: російські звинувачення — це позиція держави-агресора, а не незалежна оцінка дій людини.

Яніна Соколова: телеведуча під російським переслідуванням

Телеведуча Яніна Соколова потрапила до російського реєстру екстремістів у 2023 році за публічні висловлювання щодо відбору. Її також оголосили в розшук. Її історія відповідає єдиній схемі російського переслідування: публічна позиція → внесення до баз даних → заочні судові рішення.

FIЇNKA: коли під заборону потрапляє не артистка, а її пісня

У серпні 2026 року стався чи не найбільш абсурдний епізод російської цензури. Російська судова система вирішила переслідувати не саму артистку, а її творчість.

Ірина Вихованець (FIЇNKA) — співачка, чия пісня «Бий москаля!» (випущена у 2022 році) стала об'єктом російського судового рішення. 11 серпня 2026 року Приморський крайовий суд РФ оголосив композицію екстремістським матеріалом. Пісня потрапила до федерального реєстру екстремістських матеріалів Мінюсту РФ.

Це якісно новий рівень цензури — коли переслідуванню піддається не людина, а окремий твір мистецтва.

Масштабна заборона в'їзду: 50 років для 50+ артистів

Окремо від кримінальних справ існує ще один масштабний механізм тиску — заборона на в'їзд до РФ. У квітні 2022 року Росія оголосила про 50-річну заборону в'їзду для 31 українського артиста, телеведучого, журналіста та представника шоубізнесу.

До цього списку потрапили:

• Музиканти й артисти: Святослав Вакарчук, Макс Барський, Тіна Кароль, Аліна Паш, Потап, Настя Каменських, Світлана Лобода
• Телеведучі й блогери: Дмитро Комаров, Антон Птушкін, Андрій Бєдняков, Микола Сєрга, Євген Комаровський
• Комедійні артисти: Андрій Данилко, Дмитро Монатик, Надя Дорофєєва

Російські джерела пояснювали цей список критичною позицією українських діячів культури щодо дій РФ. При цьому офіційного детального обґрунтування для кожної людини подано не було. Йдеться про колективне покарання українського культурного простору за його позицію після повномасштабного вторгнення.

Рівні російської репресивної системи проти українців

Аналізуючи ці історії разом, видно кілька чітко визначених рівнів російської агресивної політики щодо українських публічних людей:

1. Заборона в'їзду — артисти оголошуються небажаними в РФ на 50 років без детального обґрунтування
2. Внесення до реєстру екстремістів — накладаються фінансові обмеження та серйозні юридичні наслідки
3. Кримінальне переслідування — оголошення в розшук, заочні арести та засудження до багаторічного ув'язнення
4. Конфіскація майна — активи на окупованих територіях або в РФ стають об'єктом реквізицій та так званої «націоналізації»
5. Цензура творчості — під заборону потрапляють не лише самі митці, а й їхні пісні, відео та інші матеріали

Що означає опинитися у російських реєстрах

Потрапити до російського списку «терористів та екстремістів» — це вже не просто персональне потерпіння. Це означає:

• Обмеження фінансових операцій та доступу до банківських послуг
• Опублікування персональних даних у державних реєстрах
• Можливість затримання під час перетинання кордонів у країнах, що співпрацюють з РФ
• Ризик виконання вироку у разі захоплення території
• Психологічний тиск та загрозу для близьких

Одна система, різні форми вираження

Історії Єфросиніної, Джамали, Мосейчук, Гордона, Арестовича, Соколової та FIÏNKA різні за своєю юридичною природою, але їх об'єднує один факт: російська влада використовує весь арсенал кримінального законодавства, фінансових обмежень, розшуку та цензури як інструменти системного тиску на українських публічних людей.

Для українського мистецтва це давно перестало бути питанням про «запрет на концерти в Росії». Йдеться про практику переслідування за публічну позицію — від простих заборон в'їзду до багаторічних заочних вироків та цензури творчих робіт. Це удари по свободі слова, праву на вільну творчість та людській гідності.

Висновок: чому це важливо знати

Розуміння масштабу російської репресивної машини показує, що вона спрямована не проти окремих людей, а проти всієї системи українського культурного спротиву. Від артистів до журналістів, від співачок до телеведучих — кожен, хто говорить правду про війну, ризикує опинитися у російських реєстрах.

Окремі вироки до 14 років — це не помилки судової системи. Це цілеспрямована політика залякування, що метою має замовчати голоси, які говорять про російські злочини. І кожна нова справа, кожен новий вирок показує, що ця система продовжує працювати.