Союз американської компанії Powerus, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів, та українського підприємства Swarmer відкриває нові можливості для озброєння військових структур США. Ці два виробники укладають партнерство з метою постачання інноваційних дронів, оснащених передовою технологією групового управління, до структур Пентагону.

Участь у програмі розвитку беспілотних систем США

Розповідаючи про цей проект, спеціалізовані американські видання наголошують, що обидві фірми долучаються до амбітної інiціативи військового відомства США під назвою Drone Dominance Program. Основна мета цієї програми полягає в прискореному нарощуванні обсягів виготовлення компактних та бюджетних ударних FPV-апаратів для військових потреб. Завдяки застосуванню технології роїння, один оператор отримує можливість одночасного управління кількома розвідувально-ударними апаратами, що значно підвищує ефективність операцій та зменшує навантаження на персонал.

Керівництво компанії Powerus висловлює переконання, що роїння безпілотних систем представляє собою множник бойових можливостей. Президент організації наголошує, що це рішення не виключає людину з процесу прийняття рішень, а навпаки, розширює можливості управління та контролю за допомогою штучного інтелекту та автоматизації.

Поточна виробнича база Сполучених Штатів забезпечує щорічне створення приблизно 50 тисяч безпілотних апаратів. Проте військові експерти та аналітики наголошують на необхідності переходу до виробництва на рівні мільйонів одиниць щороку. Саме такі обсяги вже демонструють України та Росія під час ведення військових операцій.

Економічні аспекти та вимоги до стандартизації

Військовий контролюючий орган США встановив максимальний поріг вартості для одного конкурсного безпілотного апарату на рівні п'яти тисяч доларів США. Для порівняння, вітчизняні волонтерські та напівпрофесійні FPV-дрони обходяться значно дешевше – менше п'ятисот доларів за одиницю. Однак американські стандарти якості та безпеки накладають істотно більш жорсткі вимоги на виробничий процес.

Набір стандартів включає забезпечення абсолютної відмови від компонентів, виготовлених китайськими виробниками, що є критично важливим для забезпечення інформаційної безпеки. Крім того, враховується висока вартість кваліфікованої робочої сили на американському ринку та видатки на сертифікацію електронних компонентів, призначених для встановлення на бойові головки та вибухові механізми.

Незважаючи на позірну високість встановленого ціннісного порогу, керівництво компанії Powerus розглядає цей поріг як достатньо сприятливий та вбачає в державних стимулах механізм для можливого відновлення американської промислової інфраструктури у секторі безпілотних технологій. Компанія вже залучила суму в тридцять мільйонів доларів у якості венчурних капіталовкладень і активно працює над інтеграцією компонентів штучного інтелекту для забезпечення автономного режиму польоту без постійного управління оператором.

Результати тестування технологій на українському театрі дій

На попередніх етапах розвитку проекту компанія Powerus провела публічну демонстрацію функціональних можливостей своїх перехоплювальних безпілотних апаратів під найменуванням Guardian-1. Результати експериментальних запусків показали стабільну ефективність цих систем під час фактичного застосування в умовах українського військового конфлікту, що підтвердило перспективність розробленої конструкції.

Однією з найбільш інноваційних характеристик проведених випробувань стала можливість здійснювати запуск безпілотних апаратів з дистанційним управління безпосередньо з герметичного контейнера, змонтованого на платформі роботизованої човни. Такий метод розгортання дозволяє значно скоротити час підготовки до операцій та розширює варіанти можливих місцеположень пускових позицій.

Розширення міжнародного співробітництва у галузі безпілотних технологій

Реалізація стратегії дипломатичного партнерства через розповсюджування дронів отримала офіційну державну підтримку. Уряд України прийняв розпорядчий документ, який в період від початку військових дій вперше легалізував експорт українських видів озброєння за межі держави. Це рішення впроваджує спеціалізований органіаційний механізм під назвою Fast Track, котрий забезпечує прискорене розглядання та затвердження прохань вітчизняних оборонно-промислових підприємств щодо поставок військових матеріалів державам-союзникам. Впроваджена система скорочує типовий термін розгляду від трьох місяців до одного місяця.

Ця ініціатива органічно вписується у контекст ширшої геополітичної стратегії, яку можна окреслити як "дронову дипломатію". У межах цього підходу українська дипломатія встановлює спеціалізовані двосторонні угоди у сфері розвитку та обміну безпілотними технологіями – так звані Drone Deals. На сьогодні близько двадцяти держав світу виявили зацікавленість у встановленні таких стратегічних партнерств. Литва вже зробила історичний крок, став першою європейською країною, яка офіційно юридично оформила подібну угоду з Україною.

Перспективу такого співробітництва переживає й Сполучені Штати Америки, з якими ведуться активні переговори щодо укладення масштабної угоди у сфері безпілотних систем. Київ запропонував американській стороні довгострокове п'ятирічне партнерство, яке передбачало б поступову розгортання спільного виробництва до десяти мільйонів безпілотних апаратів щороку. Взамін Україна розраховує на значні капітальні вкладення від американської сторони та закупівлю військових матеріалів для потреб украінської армії.