Які фахівці під час війни опинилися в зоні найбільшого ризику психоемоційного вигорання?
Сьогодні значно більша кількість людей в Україні стикається з симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожності, депресії та професійного вигорання, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Поширеність психічних проблем на тлі війни
Згідно з експертними оцінками, кількість випадків психічних розладів зросла втричі-п’ятеро порівняно з довоєнним періодом. Серед населення України приблизно 10 мільйонів осіб потребують психологічної допомоги через негативний вплив війни на їхній стан психіки.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 50% українців заявляють про наявність проблем із психічним здоров’ям, що є значним зростанням у порівнянні із довоєнним часом.
Серед груп особливого ризику — фахівці, які працюють у сфері «людина-людина», тобто безпосередньо взаємодіють із іншими людьми в умовах стресу та небезпеки. Найчастіше це:
- медичний персонал, особливо в прифронтових регіонах;
- працівники поліції;
- рятувальники ДСНС;
- освітяни;
- працівники соціальних служб.
У цих сферах часто фіксується професійне вигорання — стан морального і фізичного виснаження через хронічний стрес та постійні навантаження.
Особливості психологічних проблем у медиків
Вже за півроку після початку широкомасштабної війни близько 80% медпрацівників у зонах бойових дій мають симптоми професійного вигорання. ПТСР зареєстрували у 14% медиків, депресію — у 9%. При цьому жінки відчувають значно вищий рівень психологічного навантаження, ніж чоловіки.
Причини психоемоційного виснаження на роботі під час війни
Основними тригерами вигорання є постійний стрес, щоденні обстріли, повітряні тривоги, а також величезне професійне перевантаження. На робочих місцях знизився рівень соціального захисту, а рутинні негативні події, такі як неодмінні кількаразові перерви на укриття, посилюють емоційний дискомфорт.
Нездатність якісно реагувати на професійні виклики, пов’язана з недостатньою компетентністю або власними фізіологічними особливостями, веде до швидкого виснаження. Професійне вигорання посилює реакцію організму на стрес і підвищує ризик розвитку як гострих, так і хронічних психічних та фізичних захворювань.
Наслідки стресу для здоров’я
Тривале психоемоційне напруження впливає не лише на нервову систему, але й провокує соматичні хвороби, серед яких:
- гіпертонічні кризи;
- ендокринні порушення;
- розлади травлення.
Хоча деякі спеціалісти, наприклад співробітники ДСНС, мають доступ до психологічної підтримки та тренінгів зі стресостійкості, це не може повністю нейтралізувати вплив гострого стресу.
Вразливість інших професій
Особливо складна ситуація з працівниками енергетичної сфери, які змушені працювати в умовах підвищеного ризику і не мають комплексних програм із навчання технікам подолання стресу та швидкого переключення уваги.
Таким чином, вони перебувають під значним навантаженням і потребують посиленої підтримки для збереження свого фізичного та психічного здоров’я.
Висновки
Війна значно погіршила психоемоційний стан мільйонів українців. Особливо уразливими є люди, які безпосередньо допомагають іншим або ж працюють в умовах підвищеного стресу та небезпеки. Важливо розуміти загрози професійного вигорання та вчасно надавати необхідну психологічну підтримку для збереження працездатності й добробуту найрізноманітніших професійних груп.
