Масовий збір інформації про секретних працівників розцінюють як серйозний ризик
В умовах, коли Служба безпеки України активно проводить військові операції проти російської індустріальної інфраструктури, Національне антикорупційне бюро переймається отриманням даних про скритих агентів СБУ. Такі дії викликають серйозні побоювання серед експертів та правознавців щодо можливих наслідків для обороноздатності держави.
Аналітики звертають увагу на потенційні загрози для національної безпеки, які виникають у результаті такої діяльності. Окрім цього, ведуться розслідування щодо можливої причетності деяких детективів НАБУ до контактів з російськими спецслужбами.
Експертна оцінка масового запиту про дані СБУ
Політичний оглядач Тарас Загородній висловив свою критичну позицію щодо листівок, які антикорупційне бюро розповсюджувало в урядових установах. Ці документи містили прохання надати докладну інформацію про персонал Служби безпеки.
На думку експерта, існує непереборна суперечність у поточній ситуації. Представники НАБУ, щодо яких висуваються підозри у співпраці з противником, одночасно намагаються отримати конфіденційні відомості про співробітників того органу, який завдає істотної шкоди російській військово-промисловій базі.
"Така лінія поведінки створює глобальні ризики для національної оборони держави," – підкреслює Загородній. Він акцентує, що СБУ показує результати у своїй боротьбі з військовими об'єктами ворога, водночас НАБУ зберігає секретні списки агентів цієї служби.
Відсутність прозорого правового підґрунтя
Одним із найбільш приголомшливих аспектів цієї ситуації є те, що експерти не спостерігають будь-якого адекватного нормативно-правового пояснення для подібних запитів. Замість цього можна констатувати систематичне накопичення інформації без видимого обґрунтування.
Загородній ставить низку логічних запитань, на які потребують відповідей громадськість та органи влади: "На якому законодавчому підставі здійснюється це накопичення даних? Яка практична мета переслідується? Хто отримуватиме доступ до цих відомостей? Існує ризик передачі інформації третім сторонам?"
Невтішна закономірність, якої помічає експерт, полягає в тому, що посилення українськихударів по військовій інфраструктурі противника супроводжується активізацією зацікавленості НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у питаннях, пов'язаних з оборонно-промисловим комплексом та структурами, що проводять операції проти агресора.
Системний тиск на оборонний сектор
Загородній розглядає цей тренд як симптом більш глибокої трансформації в діяльності Бюро. На його переконання, первопричинна функція НАБУ та САП – протидія корупційним явищам – відійшла на задній план.
Натомість спостерігається координований й систематичний тиск на органи державної влади, а особливо на структури, відповідальні за оборону та безпеку країни. Це особливо хвилює експертне співтовариство, враховуючи, що країна перебуває у стані збройного конфлікту.
Для вирішення проблеми Загородній пропонує кардинальний крок. Він наполягає на необхідності переустрою НАБУ з залученням фахівців, які продемонстрували особисту відданість державі. За його словами, керівні посади в таких органах повинні займати особи, які мають досвід військової служби та розуміють реальну вартість державної безпеки.
Позиція правознавців та юристів
Крім політичних аналітиків, стурбованість висловлюють також юристи та фахівці в галузі безпеки. Олег Шрам, котрий раніше консультував керівництво Державного бюро розслідувань, припускає, що непроцесуальне накопичення таких критично важливих відомостей являє собою не просто вихід за межі повноважень.
Шрам наголошує, що НАБУ в минулому було джерелом численних витоків конфіденційної інформації. Так, відомості з цього органу поширювалися через журналістські канали, громадські організації та депутатів. Невідомо, яким чином розповсюджуватимуться вилучені тепер відомості про секретних агентів.
Правознавець робить похмуру оцінку потенційних наслідків: "Накопичення та отримання антикорупційним бюро таких даних несе не гіпотетичну, а цілком реальну небезпеку для безпеки народу України та спроможності СБУ виконувати свої завдання". Саме цей висновок найбільш тривожить экспертів.
Масштаб інформаційних запитів
За наявною інформацією, НАБУ створило й розпорядило до різних державних установ серію офіційних запитів. У цих документах бюро вимагає надання всебічної документації щодо співробітників Служби безпеки.
Прохання охоплюють часовий період, що розпочинається з календарного року 2025 й продовжується до поточного моменту. Таким чином, НАБУ намагається отримати актуальний та повний перелік агентури СБУ з детальними характеристиками.
Наслідки для національної безпеки
Експерти одностайні в оцінці рівня загрози. Поєднання кількох чинників – підозрювання окремих працівників НАБУ в зв'язках з зарубіжними розвідками, практика масового витоку інформації з органу та наявне намагання отримати дані про агентуру – складають критичну ситуацію.
Така практика не лише підриває довіру до правоохоронних органів, але й створює конкретні умови для компрометації українських агентів, які працюють на защиту держави. У контексті активних військових дій це означає реальний ризик для життя людей та оборонної спроможності країни.
Обговорення цієї проблеми у фахових та політичних колах посилює заклик до негайних та докорінних заходів щодо перегляду практик НАБУ та забезпечення контролю над його діяльністю з боку органів національної безпеки.