Моніка Белуччі: біографія, фільми та кар'єра італійської акторки

Швидкі факти

Біографія та ранні роки

Моніка Белуччі (Monica Bellucci) — італійська акторка й модель. Вона народилася 30 вересня 1964 року в Чітта-ді-Кастелло, невеликому місті в регіоні Умбрія. За понад тридцять років у кіно вона зіграла в італійських, французьких, американських і британських стрічках, а її обличчя стало одним із найвпізнаваніших символів італійської кіношколи.

Повне імʼя акторки — Моніка Анна Марія Белуччі. Вона єдина дитина в родині: батько, Паскуале Белуччі, мав транспортну компанію, а мати, Брунелла Бріганті, була домогосподаркою й малювала. Дитинство минуло в Умбрії, освіту Моніка здобувала в класичному ліцеї, а потім вступила на юридичний факультет Університету Перуджі.

Диплом правознавиці вона так і не отримала: підробіток моделлю, який починався як спосіб оплатити навчання, переріс у повноцінну професію, і Белуччі залишила університет. На серпень 2026 року акторці 61 рік.

Карʼєра в модельному бізнесі

Професійно позувати Моніка почала з 16 років — спершу щоб оплатити навчання на юридичному. На перші зйомки її запросив знайомий батька, який керував модельною агенцією, і невдовзі дівчина перебралася до Мілана. Саме там, у проміжку між 1988 і 1989 роками, з нею уклала контракт агенція Elite Model Management. Ще 1988-го Белуччі зʼявилася на обкладинках французького Elle (знімав Олівʼєро Тоскані) та іспанського Vogue, а вже 1989 року жила в Нью-Йорку й була мільйонеркою.

Белуччі стала музою дому Dolce & Gabbana, від 1991 року знімалася в рекламі LʼOréal, від 1997-го була амбасадоркою Cartier, а в 2006–2010 роках — обличчям Dior. Саме модельний контракт відкрив їй двері до знімальних майданчиків, хоча акторську освіту вона добирала вже потім — після першого голлівудського досвіду.

Акторська карʼєра

Дебют відбувся 1991 року одразу у двох форматах: роль Ельди в італійському телефільмі «Життя з дітьми» (Vita coi figli) і роль Франчески у стрічці «Розіграш» (La Riffa). Уже наступного року Френсіс Форд Коппола запросив її до «Дракули Брема Стокера» — Белуччі зіграла одну з наречених Дракули, і це був її перший голлівудський проєкт. Саме після «Дракули» вона записалася на акторські курси: за власним зізнанням, її нестримно тягнуло до акторства й вона відчувала потребу грати.

Справжнім проривом стала французька «Квартира» (Lʼappartement, 1996), де вона зіграла Лізу — і отримала номінацію на «Сезар» як найперспективніша акторка. Її партнером у кадрі був Венсан Кассель, майбутній чоловік акторки. Після цього карʼєра пішла двома паралельними коліями: авторське європейське кіно й великі американські блокбастери.

У 2000-х Белуччі знялася в «Малені» Джузеппе Торнаторе (2000), «Братстві вовка» Крістофа Ґанса (2001), «Незворотності» Ґаспара Ное (2002), обох продовженнях «Матриці» (2003), «Сльозах сонця» (2003) і «Страстях Христових» Мела Ґібсона (2004). Далі були «Брати Грімм» Террі Ґілліама (2005) та «Учень чаклуна» (2010).

2015 року вона увійшла до бондіани: у «007: Спектр» акторка зіграла Лючію Скʼяру. Із пізніших робіт помітні трилер «Memory» (2022) і «Бітлджус Бітлджус» Тіма Бертона (2024), де Белуччі виконала роль Делорес. У 2026 році вона зʼявилася у фільмі «The Birthday Party» режисерки Леа Мізіус, який 22 травня показали в основному конкурсі Каннського кінофестивалю.

Того ж 2026 року акторка зіграла матір головного героя в італійській стрічці «Ketticè» Джованні Торторічі, спродюсованій Лукою Ґуаданьїно. Премʼєра відбулася 8 серпня на кінофестивалі в Локарно, і саме за цю роботу Белуччі отримала Pardo за найкращу акторську роботу — приз вона розділила з Кім Мін Хі. В італійський прокат фільм виходить 3 вересня 2026 року.

Найвідоміші ролі

«Малена» (2000) — роль Малени Скордіа, красуні з сицилійського містечка часів Другої світової, яку громада спершу обожнює, а потім цькує. Саме ця робота закріпила за акторкою статус міжнародної зірки.

«Незворотність» (2002) — фільм Ґаспара Ное, в якому Белуччі зіграла Алекс. Стрічка зі зворотною хронологією і надзвичайно жорсткою центральною сценою викликала скандал у Каннах і досі лишається найбільш обговорюваною роботою акторки.

«Матриця: Перезавантаження» і «Матриця: Революція» (2003) — Персефона, дружина програми Меровінгена. Роль зробила Белуччі впізнаваною для мільйонів глядачів фантастики.

«Страсті Христові» (2004) — Марія Магдалина. Заради фільму Мела Ґібсона акторка вчила репліки арамейською та латиною, бо картину знімали мертвими мовами.

«007: Спектр» (2015) — Лючія Скʼяра, вдова мафіозі, яка допомагає Бонду вийти на слід організації. На час зйомок акторці виповнилося 50 років — доти жодна виконавиця ролі «дівчини Бонда» не була старшою.

Фільмографія Моніки Белуччі

Нижче — вибрані роботи акторки в кіно й на телебаченні; повна фільмографія налічує понад сімдесят проєктів.

Нагороди та визнання

Окрім кінопремій, Моніка Белуччі має державні відзнаки Франції: 2006 року її вшанували орденом Мистецтв і літератури, а 2016-го — орденом Почесного легіону. Від 2017 року акторка є членкинею Американської академії кінематографічних мистецтв і наук, тобто голосує за «Оскар».

Особисте життя

Перший шлюб Моніки Белуччі — із Клаудіо Карлосом Бассо: подружжя побралося 1990 року й розлучилося 1994-го. Другим чоловіком став французький актор Венсан Кассель, із яким вона знялася в «Квартирі»; вони одружилися 1999 року, а 2013-го оголосили про розлучення.

У пари народилися дві доньки — Дева Кассель (12 вересня 2004 року, Рим) і Леоні Кассель (21 травня 2010 року); сина Моніка Белуччі не має. Старша донька пішла слідами матері: Дева з 14 років працює моделлю для Dolce & Gabbana, 2023 року дебютувала в кіно роллю Амелії у драмі «Прекрасне літо», а 2025-го зіграла Анджеліку Седару в серіалі «Гепард» від Netflix.

Із 2022 по 2025 рік Белуччі була в стосунках із американським режисером Тімом Бертоном — саме він зняв її в ролі Делорес у «Бітлджус Бітлджус».

Акторка вільно володіє італійською, французькою й англійською. Заради ролей вона вчила ще чотири мови: арамейську й латину — для «Страстей Христових», перську — для «Сезону носорога», сербську — для «На Чумацькому Шляху». Про приватне життя Белуччі говорить стримано, а більшість інтервʼю зводить до розмови про роботу над персонажами.

Часті питання

Скільки років Моніці Белуччі?

Акторка народилася 30 вересня 1964 року. Станом на серпень 2026 року їй 61 рік, а 30 вересня 2026 року виповниться 62.

Де народилася і де навчалася Моніка Белуччі?

Вона народилася в містечку Чітта-ді-Кастелло (Città di Castello) в італійському регіоні Умбрія. Після класичного ліцею вступила на юридичний факультет Університету Перуджі, але навчання не завершила — почала заробляти моделюванням і згодом обрала кіно.

Кого Моніка Белуччі зіграла в «Матриці»?

Персефону — дружину програми Меровінгена. Акторка зʼявилася в двох частинах трилогії: «Матриця: Перезавантаження» і «Матриця: Революція», обидві вийшли 2003 року.

Чи знімалася Моніка Белуччі у фільмі про Джеймса Бонда?

Так, один раз: у стрічці «007: Спектр» (2015) вона зіграла Лючію Скʼяру, вдову вбитого мафіозі. На момент зйомок акторці було 50 років — вона стала найстаршою на той час «дівчиною Бонда». У «Казино Рояль» (2006) Моніка Белуччі не знімалася, це поширена помилка.

Скільки дітей у Моніки Белуччі?

Двоє — обидві доньки, від шлюбу з Венсаном Касселем: Дева Кассель (народилася 12 вересня 2004 року в Римі) і Леоні Кассель (народилася 21 травня 2010 року). Синів у акторки немає.

Хто був чоловіком Моніки Белуччі?

Вона була одружена двічі: з Клаудіо Карлосом Бассо (1990–1994) і з французьким актором Венсаном Касселем (1999–2013). Пізніше, у 2022–2025 роках, її партнером був режисер Тім Бертон.

Які фільми з Монікою Белуччі найвідоміші?

Насамперед «Малена» (2000), «Братство вовка» (2001), «Незворотність» (2002), обидві частини «Матриці» (2003), «Страсті Христові» (2004), «007: Спектр» (2015) і «Бітлджус Бітлджус» (2024). Проривом у карʼєрі стала французька «Квартира» (1996), за яку акторка отримала номінацію на «Сезар».

Які нагороди має Моніка Белуччі?

Італійський «Золотий глобус» (Globo dʼoro) за найкращу жіночу роль (1998), «Срібну стрічку» (Nastro dʼArgento) за роль другого плану (2003) і європейську «Срібну стрічку» (2017), а 2021 року — спеціальний «Давид ді Донателло» за карʼєру. Найсвіжіша відзнака — Pardo за найкращу акторську роботу на кінофестивалі в Локарно (серпень 2026) за фільм «Ketticè»; нагороду вона розділила з південнокорейською акторкою Кім Мін Хі. Має також французькі відзнаки: орден Мистецтв і літератури (2006) та орден Почесного легіону (2016); від 2017 року вона членкиня Американської кіноакадемії.

Біографічні дані наведено за відкритими джерелами (Вікіпедія, фільмографічні бази) станом на серпень 2026 року.