Міністерство освіти і науки України запровадило істотні зміни до регламенту вступної кампанії на бакалаврські програми, яка розпочнеться у 2026 році. Нові правила спрямовані на спрощення процедури реєстрації документів та надання абітурієнтам додаткових можливостей для реалізації своїх освітніх амбіцій.

Про деталі трансформацій у вступній системі розповів заступник керівника відомства Микола Трофименко під час брифінгу для засобів масової інформації.

Основні трансформації вступної системи

  • Зменшення кількості заяв: максимальне число документів обмежено десятьма, з них не більше п'яти за напрямами з державним фінансуванням.
  • Виключення мотиваційної складової: письмові обґрунтування вибору програми більше не потрібні як обов'язкова частина документопакету.
  • Переважання мистецьких компетенцій: вартість творчого оцінювання у підсумковому показнику зросла, тоді як коефіцієнт математичної оцінки зниженої до 0,075.
  • Гнучкість у виборі років тестування: дозволено залучати результати НМТ з періоду 2023-2026 років (без змішування даних).
  • Альтернатива для закордонних українців: громадяни, які завершили навчання у європейських школах, мають право замінити НМТ результатами державних екзаменів своїх країн.

Зміна обмежень щодо вступних документів

Нове положення обмежує загальну кількість вступних документів, які може подати один претендент, десятьма варіантами, причому лише половину з них дозволено спрямувати на конкурсні позиції з бюджетним фінансуванням.

Трофименко пояснив обґрунтування цього рішення, посилаючись на аналітичні дані попередніх років, коли абітурієнти мали можливість подавати до п'ятнадцяти документів. Згідно зі статистикою, 86% успішних вступників отримали місця в результаті розгляду однієї з трьох перших поданих заяв, а документи з одинадцятого по п'ятнадцятий пріоритет становили менше половини відсотка від усього масиву поданих матеріалів. Це дозволило зробити висновок про малу практичну користь від прийому надлишкової кількості документів.

Видалення обов'язкового мотиваційного листа

Розпорядження переглянули й положення щодо необхідності додавання письмового обґрунтування до вступної заяви. Тепер цей елемент перестав бути обов'язковим компонентом документопакету, залишаючись на розсуд конкретного навчального закладу.

За словами представника міністерства, скасування цієї вимоги усуває зайву бюрократичну формальність, яка в багатьох випадках не справляла суттєвого впливу на якість та об'єктивність процесу відбору претендентів. Це рішення призначене для зменшення навантаження на абітурієнтів та прискорення процедури подання документів.

Перерозподіл ваги оцінювання творчих здібностей

Реформа вступної системи передбачає посилення значення творчого компоненту в розраховуванні підсумкового конкурсного показника. Одночасно з цим було переглянуто коефіцієнт математичної підготовки, який нині складає всього 0,075 або менше одного десятка від загального балу.

Ця зміна особливо актуальна для абітурієнтів, які вступають на мистецькі, дизайнерські та інші творчо орієнтовані програми, де практичні вміння та художньо-естетичне сприйняття мають більше значення, аніж суто математичні навички.

Можливості щодо результатів національного тестування

Претенденти на навчання отримали збільшену гнучкість при використанні результатів національного мультипредметного тестування. Тепер допускається залучення тестових показників за будь-який з років: 2023-й, 2024-й, 2025-й або 2026-й.

Однак тут діє важливе обмеження: неможливо поєднувати результати окремих дисциплін, отримані в різні роки. Як наголосив Трофименко, конкурсний показник розраховується виключно на основі повного комплекту результатів, отриманих в один календарний рік. Таке правило забезпечує уніфіковане та справедливе оцінювання знань усіх претендентів.

Розширення можливостей для українців за межами країни

Реформа врахувала потребу молоді, яка навчається в європейських освітніх закладах. Випускники шкіл у країнах Європейського союзу та інших європейських держав отримали право використовувати результати національних державних випускних екзаменів своїх держав замість українського НМТ.

Крім того, органи освіти розширили доступ до вступних процедур для осіб, які мешкають на територіях активних військових дій та в тимчасово окупованих регіонах. Для них передбачено використання освітніх центрів та альтернативних способів реєстрації документів, що дозволяє гарантувати їхнім права на отримання вищої освіти незалежно від воєнної ситуації.

Контекст змін у системі вищої освіти

Варто зазначити, що реформування вступної системи відбувається на тлі тривалих дискусій у середовищі вищої освіти щодо стандартів приймання. Недавно обласні асоціації керівників університетів звернулися до очільника Міністерства освіти Оксена Лісового із пропозицією скоригувати мінімальні вимоги для конкурсу на престижні спеціальності, запропонувавши знизити прохідний поріг із 150 до 130 балів.

Однак міністерство висловилося проти такого переосмислення критеріїв, зазначивши, що не планує пересилювати мінімальні конкурсні показники для окремих напрямів навчання. Це рішення підтримує забезпечення єдиних та об'єктивних стандартів якості при наборі на перспективні освітні програми.

Висновки

Оновлена система вступу на 2026 рік запроваджує баланс між спрощенням адміністративних процедур та збереженням високих стандартів якості освіти. Скорочення кількості допустимих заяв, усунення формальних вимог та розширення можливостей для особливих груп абітурієнтів мають сприяти більш справедливому та дієвому процесу відбору найздібніших претендентів на навчання.