Громадянське сприйняття перебігу військового конфлікту в Україні суттєво еволюціонувало від початку повномасштабної агресії. Нові дослідження демонструють значні зміни у впевненості населення стосовно перспектив держави та майбутнього устрою її кордонів.
Рівень довіри українців до досягнення перемоги в сучасних умовах
Відповідно до проведеного аналізу громадської думки, виконаного спеціалізованою дослідницькою організацією з залученням міжнародних партнерів, переважна більшість украї́нського населення продовжує сповідувати оптимістичні переконання щодо можливості досягнення військової перемоги. За оцінками експертів, близько п'яти шостих респондентів демонструють впевненість у позитивному завершенні конфлікту, об'єднуючи тих, хто абсолютно впевнений у цьому, та тих, хто схильний до такої думки.
Слід зазначити, що цей показник відображає помірне зростання у порівнянні з попередніми періодами моніторингу. Приблизно шість місяців тому цифра становила 82%, а за два роки до того досягла 80%. Проте сучасні цифри істотно відстають від показників, що спостерігалися у найпершi роки розгортання усередину військових операцій повного масштабу, коли впевненість у кінцевій перемозі коливалася на рівні дев'яносто семи-дев'яносто восьми відсотків.
На протилежному полюсі спектру досліджень розміщується група респондентів, які виражають сумніви щодо можливості досягнення перемоги. Ця категорія становить одну десяту частину опитаних. Крім того, невеликий відсоток учасників опитування — близько п'яти відсотків — уникли прямої відповіді на поставлене запитання, не змігши визначитися з власною позицією.
Різноманітність прогнозів щодо майбутніх територіальних меж держави
Коли йдеться про геополітичні перспективи та питання про те, які території утримуватиме Україна після закінчення активних бойових операцій, громадськість виявляє значну поляризацію думок. Відповіді розподілились майже рівномірно між кількома домінуючими сценаріями розвитку подій.
Перший і найпотужніший сценарій передбачає відновлення й утримання територіальної цілісності країни у меж, встановлених на момент розпаду Советського Союзу та проголошення незалежності. Ця позиція знаходить підтримку у третини опитуваних громадян.
Другий варіант розвитку подій, який також користується значною підтримкою населення (практично такою ж, як перший), передбачає повернення під контроль держави усіх територій, які перебували під її юрисдикцією напередодні початку широкомасштабної військової агресії у лютому 2022 року.
Третій сценарій, на який припадає суттєво менша частина голосів, висловлює застереження щодо можливого втратити деякі ділянки територій у процесі мирного врегулювання конфлікту.
Методологічні основи проведеного дослідження громадської думки
Зібрання даних для цього аналізу було здійснено на території всієї країни, з певними географічними обмеженнями щодо регіонів, що знаходяться під іноземним військовим контролем. Часовий період збору інформації охоплював останні дні весняного місяця та перші дні місяця літнього у 2026 році.
Технічна реалізація опитування базувалась на використанні сучасних комп'ютеризованих систем телефонного зв'язку, що дозволяють проводити структуровані інтерв'ю. Вибір респондентів здійснювався на основі випадкового принципу з огляду на доступні номери мобільних телефонних пристроїв.
Еволюція громадської думки в умовах тривалого військового конфлікту
Наведені дані становлять лише частину тривалого моніторингу трансформації суспільних настроїв та переконань у період, коли країна перебуває у стані збройного конфлікту. Дослідники систематично фіксують, як змінюється ставлення громадян до найбільш актуальних питань державного розвитку.
Попередні дослідження у цьому ж фокусі показали цікаві закономірності щодо масштабів підтримки європейської та трансатлантичної інтеграції. Зокрема, експерти зафіксували певне послаблення ентузіазму відносно вступу до структур колективної безпеки та військового альянсу північної частини континенту, при цьому прихильність населення до процесів européйської консолідації залишається на досить високому рівні.
За межами чисто політичних та стратегічних питань, соціологічні розробки дозволяють висвітлити глибоко персональні і психологічні виміри переживання громадянами умов військового часу. Попередні аналізи виявили, що найбільш гострі внутрішні турботи населення пов'язані не стільки з матеріальною руйнацією або безпосередньою військовою небезпекою, скільки з довгостроковими соціальними наслідками конфлікту. Конкретно, найпалкішим страхом для значної частини українців виявився можливий розвиток сценарію, при якому наступні покоління будуть змушені виростати у умовах економічної стиснення й соціальної депривації.
Такі комплексні соціологічні портрети суспільної свідомості демонструють, що переживання війни виходить далеко за межі безпосередніх військових аспектів і охоплює глибокі питання про майбутнє, безпеку нащадків та якість життя наступних поколінь українців.