Приховані механізми російського впливу на українців в ЄС: канали, наративи та визначальні загрози
Російська Федерація систематично вибудовує складну систему гібридного впливу на українських біженців і діаспору у країнах Європейського Союзу. Це опрацьовано через численні канали: церковні структури, інформаційні платформи, псевдокультурні проєкти та політичних лобістів. Усі ці елементи тісно пов’язані і підсилюють один одного, створюючи потужний інструмент маніпуляцій.
Структура російської мережі впливу в Європі
Дослідники Інституту національної стійкості та безпеки визначили, що РФ організувала в країнах Європи об’єднану мережу гібридного впливу, що складається із шести ключових каналів та шести основних наративів. Центральною ланкою вважається церковний канал, до якого приєднані елементи підтримки — освітні проєкти, юридична допомога, психологічний супровід.
Основні канали російського гібридного впливу:
- Релігійні організації (здебільшого пов’язані з РПЦ);
- Псевдоукраїнські громадські й культурні об’єднання;
- Освітньо-культурні платформи для взаємодії із молоддю;
- Дезінформація через цифрові медіа і соцмережі;
- Побутові та особистісні контакти з громадянами України;
- Діяльність через політичних лобістів в європейських інституціях.
Вся ця система діє як єдиний організм: після блокування одного каналу відразу активізуються інші.
Церковний канал як “кістяк” впливової мережі
Особливою силою володіють релігійні структури. Через обмеження, які накладає Томос на діяльність ПЦУ за межами України, багато релігійних громад за кордоном опираються на Російську православну церкву. Саме в цих парафіях українці, які шукали порятунку від війни, знаходять не тільки релігійний захист, а й отримують безкоштовну юридичну, психологічну та побутову допомогу. Часто така “підтримка” надається під виглядом українських ініціатив, проте за ними стоять громадяни РФ.
Соціологи додають: феномен “нормалізованого парадоксу” полягає в тому, що людина усвідомлює вороже походження такої організації, але відділяє віру від політичних ідеологій і заради виживання готова користуватися пропозиціями таких громад.
Роль Telegram-каналів та цифрової дезінформації
В цифрових медіа наймасштабнішими інструментами є Telegram-канали. Для багатьох українців за кордоном саме вони стають основним джерелом новин, порад та навіть підтримки. Російські інформаційні кампанії майстерно адаптуються під різні аудиторії, швидко змінюючи меседжі згідно з актуальними страхами чи настроями громад.
Головні наративи російської дезінформації:
- “Україна забула про своїх співгромадян”;
- “Підтримка Заходу виснажується”;
- “Українці та росіяни мають спільне минуле”;
- “Повернення в Україну не має сенсу”;
У 2024-2026 роках було зафіксовано щонайменше 77 інформаційних операцій російських пропагандистських груп проти українців у ЄС, причому 35 із них прицільно були спрямовані на підрив єдності української громади. Йдеться також про подвоєння обсягу дезінформації у Telegram у порівнянні з попереднім роком.
РФ використовує різноманітні інструменти залежно від віку, статі, соціального статусу і навіть рівня інтеграції українців у європейське суспільство.
Основні цільові групи та підходи:
- Молодь до 25 років: Пропаганда просувається через TikTok, меми, ігровий контент — найчастіше у формі “антиполітичних” меседжів типу “всі однакові”, “політика — це не важливо”. Найвразливіші — ізольовані молоді чоловіки.
- Жінки середнього віку: Для цієї групи використовують дитячі гуртки, спільноти батьків у месенджерах, а також різноманітні групові психологічні заняття. Попри це, дослідження відзначають високий рівень опірності пропаганді саме серед цієї категорії українок.
- Чоловіки середнього віку: Російські меседжі наголошують на темах “безцінності для України”, втрати професій, проблемах із працевлаштуванням та потребі повернення додому.
- Люди старшого віку: Традиційно на них впливають через телебачення, церковні структури та ностальгічні розповіді про “єдине радянське минуле”.
Географічна мапа впливу та особливості по країнах
Найпотужніше мережа РФ діє в Італії, де активно функціонують від 75 до 85 парафій РПЦ та чимало культурних і освітніх ініціатив з російським слідом.
У Німеччині й Франції акцент зроблено на інформаційних атаках та цифрових операціях, а лише у Німеччині працюють 150-160 парафій РПЦ.
В Бельгії, попри загалом менші масштаби, присутність такої мережі особливо важлива через розташування штаб-квартир європейських інституцій.
Найменший рівень впливу РФ фіксується у Польщі — цьому сприяють мовна і ментальна близькість з українцями, обмеження діяльності російських медіа, висока інтеграція та наявність мережі української капеланської служби.
Висновки: як протистояти російським гібридним впливам
Автори дослідження наголошують: боротьба з окремими проявами російського впливу малоефективна, адже мережа працює комплексно і легко заміщує втрачені канали іншими. Наприклад, після блокування великих російських медіаресурсів, частина дезінформаційного контенту відразу перемістилася у закриті групи Telegram.
Враховуючи ці реалії, ключова рекомендація — формування системної, комплексної стратегії протидії. Це передбачає не лише діяльність правоохоронців, а й підтримку українських громад, розвиток власних інформаційних ресурсів, культурних проєктів, психологічної допомоги й об’єднання зусиль української діаспори.
Країни ЄС мають удосконалювати законодавство щодо протидії дезінформації та відстеження діяльності організацій, які маскують справжні наміри під соціальною чи релігійною допомогою. Важливим залишаються інформаційна просвіта громадян, а також розвиток перевірених джерел новин, які можуть стати альтернативою пропагандистським ресурсам РФ.
