Активність українських біженців на ринку праці: чому у Польщі працюють частіше, ніж у Німеччині
З часу початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені шукати притулок у країнах Європейського Союзу. Проблеми інтеграції, зокрема на ринку праці, стали ключовими для нових переселенців. Однак, рівень працевлаштування українських біженців у різних країнах ЄС помітно відрізняється. Нещодавні дослідження засвідчили цікаву тенденцію: у Польщі українці працевлаштовуються набагато активніше, ніж, наприклад, у Німеччині або Бельгії. Давайте розглянемо причини такої відмінності та вплив державної підтримки на вибір біженцями роботи.
Скільки українців перебувають під тимчасовим захистом у Європі
Станом на кінець 2025 року в країнах ЄС перебуває близько 4,3 мільйона громадян України, що користуються статусом тимчасового захисту. Цей статус продовжено Радою ЄС до березня 2027 року, що дозволяє біженцям легально перебувати та працювати на території європейських держав.
Більшість українців осіли переважно у двох країнах, що прийняли основний потік переселенців:
- Німеччина: близько 1 251 тисячі людей
- Польща: приблизно 969 тисяч людей
- Бельгія: понад 88 тисяч українців
- Італія: 64 тисячі
- Франція: 52 тисячі
Окремо варто уточнити, що дані щодо Франції можуть бути дещо заниженими через неврахування дітей серед біженців у статистиці.
У країнах ЄС державна політика підтримки тимчасово переміщених осіб суттєво відрізняється. Щедрість соціальних виплат може різнитися у рази, що формує різні стимули для виходу на ринок праці.
Дослідники виявили закономірність: чим більша державна фінансова підтримка, тим нижчий рівень працевлаштування серед біженців. У державах із мінімальними виплатами українці частіше шукають роботу та швидше влаштовуються на новому місці. Натомість у країнах із високим рівнем державної допомоги частка працевлаштованих українців є значно меншою.
Головні чинники впливу
- Рівень фінансової допомоги, який варіюється від 30 до понад 1300 євро на місяць.
- Інституційні перепони, як-от мовні бар’єри, складнощі з визнанням дипломів чи складні бюрократичні процедури.
- Заохочення до інтеграції: чим менша допомога, тим більше стимулів працевлаштовуватись.
Варто підкреслити, що це явище пояснюється не лише рівнем особистої мотивації, а й структурними особливостями кожної з країн.
Соціальні виплати у різних країнах: порівняння
Рівень соціальних виплат для біженців суттєво відрізняється залежно від країни:
- Бельгія: 1 314 євро на місяць
- Німеччина: 563 євро
- Італія: 300 євро (первинна допомога)
- Франція: 204 євро (первинна допомога)
- Польща: 30 євро прямої допомоги дорослим
Для Італії та Франції слід враховувати, що надається лише короткострокова допомога одразу після прибуття. Регулярної фінансової підтримки на постійній основі в цих державах немає.
Працевлаштування українських біженців у країнах ЄС
Статистика демонструє, що там, де виплати менші — значно вищий рівень занятності серед українців. Ось як виглядають актуальні показники у провідних країнах проживання:
- Польща: 69% біженців працевлаштовані
- Франція: 32%
- Німеччина: 27%
- Бельгія: 15%
Показово, що у Польщі майже дві третини переселенців вимушені швидко виходити на ринок праці, оскільки соціальна допомога є мінімальною. Натомість у Бельгії чи Німеччині — де держава забезпечує біженців високими виплатами — люди менш зацікавлені шукати роботу одразу.
Асиміляція чи інтеграція: як здійснюється пристосування
Експерти вказують, що у більшості випадків мова йде не про асиміляцію, а саме про інтеграцію українців у нове суспільство. Адаптація відбувається по-різному для різних вікових груп: діти найлегше освоюються у новому середовищі, молодь залишається найвразливішою, а представники старшого покоління часто взагалі не інтегруються.
Підсумки та очікування
Результати соціальних досліджень підтверджують: політика фінансової підтримки безпосередньо впливає на працевлаштування біженців і темпи їхньої інтеграції. У таких країнах, як Польща, українцям доводиться швидко шукати джерело доходу, що сприяє більш стрімкій включеності у ринок праці.
Водночас у державах із розвинутою соціальною підтримкою на кшталт Бельгії чи Німеччини, українським переселенцям пропонуються кращі умови проживання, але це знижує короткострокову трудову активність.
Варто очікувати, що у зв’язку зі змінами у законодавствах і роботі європейських інституцій система підтримки біженців та їхні можливості для інтеграції ще зазнаватимуть трансформацій. Тим часом українцям слід уважно ознайомлюватися з правилами країн перебування, щоб швидше та успішніше пристосовуватися до нових реалій життя й праці за кордоном.
