Що таке прислівник

Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки або стан і відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? навіщо? наскільки? Наприклад: швидко бігти, дуже гарний, вгорі світить, сьогодні прийти, радісно на душі.

Найчастіше прислівник пояснює дієслово, тобто уточнює, як саме відбувається дія: говорити тихо, працювати сумлінно, їхати далеко. Проте він може залежати і від прикметника, іншого прислівника або всього речення: надзвичайно важливий, дуже швидко, на жаль, зустріч перенесли.

Граматичні ознаки прислівника

Головна особливість прислівника — незмінність. Він не має роду, числа, відмінка, особи чи часу. На відміну від іменника або прикметника, прислівник не відмінюється і не узгоджується з іншими словами.

• Незмінність: весело — форма залишається однаковою в різних реченнях.
• Самостійне лексичне значення: називає спосіб дії, місце, час, причину, мету, міру або стан.
• Залежність від інших слів: найчастіше пояснює дієслово, прикметник або інший прислівник.
• Синтаксична роль: переважно виступає обставиною, іноді — частиною присудка.
• Ступені порівняння: частина якісних прислівників може мати вищий і найвищий ступені: швидко — швидше — найшвидше.

На які питання відповідає прислівник

Питання до прислівника залежать від його значення. Щоб правильно визначити прислівник у реченні, поставте питання від слова, яке він пояснює.

• Як? яким способом? — голосно, швидко, напам’ять, по-українськи.
• Де? — внизу, поруч, далеко, тут, там.
• Куди? — вперед, додому, нагору, ліворуч.
• Звідки? — здалеку, згори, звідти.
• Коли? — сьогодні, вчора, тепер, незабаром.
• Відколи? доки? — здавна, досі, дотепер.
• Чому? з якої причини? — спросоння, згарячу, мимоволі.
• Навіщо? з якою метою? — навмисне, наперекір, умисно.
• Наскільки? якою мірою? — дуже, трохи, надто, занадто, цілком.

Синтаксична роль прислівника в реченні

У реченні прислівник найчастіше є обставиною. Він уточнює обставини дії: спосіб, час, місце, причину, мету або міру.

1. Обставина способу дії: Вона уважно слухала пояснення.
2. Обставина місця: Праворуч виднівся ліс.
3. Обставина часу: Завтра ми зустрінемося біля школи.
4. Обставина міри: Завдання було надзвичайно складним.
5. Присудок або частина присудка в безособових реченнях: Надворі холодно. Мені радісно.

У деяких випадках прислівник може входити до складеного присудка або пояснювати все висловлення: Безперечно, це важлива тема. Тут слово безперечно виражає ставлення мовця до повідомлення.

Розряди прислівників за значенням

За значенням прислівники поділяють на кілька основних розрядів. Такий поділ допомагає точніше визначити, яку інформацію слово додає до речення.

Означальні та обставинні прислівники

У шкільній граматиці також часто розрізняють означальні та обставинні прислівники. Означальні характеризують якість або спосіб дії: гарно, сміливо, по-новому, дуже. Обставинні вказують на місце, час, причину чи мету: вдома, завтра, згарячу, навмисне.

Ступені порівняння прислівників

Ступені порівняння мають не всі прислівники, а переважно ті, що утворені від якісних прикметників і позначають ознаку дії: швидко, високо, голосно, тепло, легко.

Вищий ступінь

Вищий ступінь прислівника показує, що ознака виявляється більшою мірою. Він має дві форми:

• Проста форма: швидко — швидше, високо — вище, тепло — тепліше.
• Складена форма: більш швидко, менш голосно, більш упевнено.

Найвищий ступінь

Найвищий ступінь означає найбільший вияв ознаки.

• Проста форма: найшвидше, найвище, найкраще.
• Складена форма: найбільш упевнено, найменш помітно.
• Підсилена форма: якнайшвидше, щонайкраще.

Не утворюють ступенів порівняння прислівники місця, часу, причини та мети: вдома, учора, згарячу, навмисне. Не можна сказати більш учора або найвдома.

Творення прислівників

Прислівники можуть утворюватися від різних частин мови. Найпоширеніший спосіб — від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е: гарний — гарно, щирий — щиро, лагідний — лагідно.

Важливо не плутати прислівник із формою іншої частини мови. Наприклад, у реченні Ми зустрілися вдень слово вдень є прислівником часу. А в словосполученні у ясний день слово день — іменник із прийменником та означенням.

Правопис прислівників

Правопис прислівників — одна з найскладніших тем, адже вони можуть писатися разом, окремо або через дефіс. Щоб не помилитися, треба враховувати будову слова, його походження та значення в реченні.

Прислівники, що пишуться разом

Разом зазвичай пишемо прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником, прикметником, числівником, займенником або іншим прислівником, якщо ці частини зрослися в одне слово й не сприймаються як окреме словосполучення.

• Прийменник + іменник: вдень, уночі, зранку, надворі, додому.
• Прийменник + прикметник: заново, начисто, востаннє.
• Прийменник + числівник: вперше, удвічі, утричі, учетверо.
• Прийменник + займенник: навіщо, чому, тому, звідти.
• Складні прислівники: насамперед, передусім, повсякчас, водночас.

Прислівники, що пишуться через дефіс

Через дефіс пишемо значну частину прислівників із частками, префіксом по-, а також утворені повторенням слів.

• З по- та суфіксами -ому, -и, -ськи, -цьки, -зьки: по-новому, по-перше, по-друге, по-українськи, по-батьківськи.
• Із частками будь-, казна-, хтозна-: будь-де, казна-коли, хтозна-як.
• З частками -небудь, -то: коли-небудь, де-небудь, як-небудь, десь-то.
• Повторення однакових або близьких слів: ледве-ледве, тихо-тихо, давним-давно, часто-густо.
• Деякі сталі форми: віч-на-віч, пліч-о-пліч, сам-на-сам.

Прислівникові сполуки, що пишуться окремо

Окремо пишуться прислівникові сполуки, у яких іменник зберігає своє значення, а між прийменником і словом часто можна вставити означення.

• до речі, на жаль, на щастя, без кінця, без упину;
• день у день, раз у раз, з дня на день, рік у рік;
• по суті, по правді, по можливості, за кордон;
• у цілому, в основному, в міру, на ходу.

Порівняйте: Ми йшли назустріч — прислівник пишеться разом. Але: Ми йшли на зустріч із друзями — це прийменник з іменником, тому пишемо окремо.

Правопис не з прислівниками

Частка не з прислівниками може писатися разом або окремо.

Правопис ні з прислівниками

Злитно пишемо заперечні прислівники з ні-: ніде, нікуди, ніколи, ніяк, нізвідки, нітрохи. Вони виражають повне заперечення: Нам нікуди поспішати. Його ніде не було видно.

Н і нн у прислівниках

У прислівниках на -о, -е пишемо стільки н, скільки їх є у прикметнику, від якого утворено прислівник:

• старанний — старанно;
• щоденний — щоденно;
• шалений — шалено;
• упевнений — упевнено.

Отже, щоб перевірити написання, доберіть початковий прикметник. Якщо в ньому нн, то й у прислівнику буде нн; якщо одна н — пишемо одну.

Як відрізнити прислівник від інших частин мови

Прислівник легко сплутати з прикметником, іменником із прийменником або короткою формою іншого слова. Щоб визначити частину мови, скористайтеся кількома перевірками.

1. Поставте питання. Якщо слово відповідає на як? де? коли? куди? чому?, це може бути прислівник.
2. Перевірте змінність. Прислівник не змінюється за родами, числами й відмінками.
3. З’ясуйте синтаксичну роль. Якщо слово пояснює дію і є обставиною, найімовірніше, це прислівник.
4. Спробуйте вставити слово між прийменником і наступним словом. Якщо можна вставити означення, це часто словосполучення, а не прислівник: на пам’ять — на добру пам’ять.

Приклади прислівників у реченнях

Найкраще прислівник засвоюється через контекст. Нижче подано приклади з різними розрядами та синтаксичними ролями.

• Дівчина тихо заспівала колискову. — прислівник способу дії.
• Угорі повільно пливли хмари. — прислівник місця.
• Сьогодні ми повторимо правопис прислівників. — прислівник часу.
• Хлопець ненароком зачепив вазу. — прислівник причини.
• Вона навмисне залишила двері відчиненими. — прислівник мети.
• Мені радісно бачити вас. — прислівник у ролі частини присудка.
• Команда працювала надзвичайно злагоджено. — прислівник міри і ступеня.

Типові помилки у вживанні та написанні прислівників

Помилки з прислівниками найчастіше пов’язані з написанням разом, окремо або через дефіс. Також трапляється неправильне утворення ступенів порівняння.

• Неправильно: по українськи. Правильно: по-українськи.
• Неправильно: будь де. Правильно: будь-де.
• Неправильно: нажаль. Правильно: на жаль.
• Неправильно: в основному писати разом. Правильно: в основному окремо.
• Неправильно: самий швидко. Правильно: найшвидше або якнайшвидше.
• Неправильно: більш краще. Правильно: краще або більш добре в окремих контекстах, хоча природніше — краще.

Практична порада: якщо сумніваєтеся в написанні прислівника, перевірте його за орфографічним словником. Багато прислівників мають історично усталене написання, яке не завжди можна пояснити лише загальним правилом.

FAQ: поширені запитання про прислівник

Що таке прислівник простими словами?

Прислівник — це незмінна частина мови, яка пояснює, як, де, коли, чому або наскільки відбувається дія. Наприклад: швидко бігти, вчора прийти, далеко їхати.

На які питання відповідає прислівник?

Прислівник відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? відколи? доки? чому? навіщо? наскільки? якою мірою?

Чи змінюється прислівник?

Ні. Прислівник не змінюється за родами, числами, відмінками, особами або часами. Саме незмінність є однією з його головних граматичних ознак.

Яким членом речення буває прислівник?

Найчастіше прислівник є обставиною: Він уважно читав. У безособових реченнях може бути частиною присудка: Надворі темно. Мені сумно.

Які є розряди прислівників?

Основні розряди прислівників за значенням: способу дії, міри і ступеня, місця, часу, причини та мети. Наприклад: гарно — спосіб дії, тут — місце, завтра — час.

Коли прислівники пишуться через дефіс?

Через дефіс пишуться прислівники з по- та суфіксами -ому, -и, -ськи: по-новому, по-дружньому, по-українськи; із частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь: будь-де, казна-як, коли-небудь; а також багато повторів: тихо-тихо, ледве-ледве.

Як відрізнити прислівник від прикметника?

Прикметник називає ознаку предмета і змінюється за родами, числами та відмінками: гарний день, гарна пісня. Прислівник називає ознаку дії або іншої ознаки й не змінюється: гарно співати, дуже гарний.

Чи всі прислівники мають ступені порівняння?

Ні. Ступені порівняння мають переважно якісні прислівники на зразок швидко, високо, добре. Прислівники часу, місця, причини й мети зазвичай не порівнюються.

Як правильно: “на жаль” чи “нажаль”?

Правильно писати на жаль окремо. Це прислівникова сполука, а не злитий прислівник.

Як правильно: “по українськи” чи “по-українськи”?

Правильно: по-українськи. Прислівники з по-, утворені від прикметників і подібні за будовою до цієї форми, пишуться через дефіс.