Національна кіностудія Довженка: біль утрати та значення для української культури крізь призму акторських спогадів

У ніч на 15 червня під час масованої атаки російських військ Київ зазнав чергового удару. Пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка – визначну перлину українського кінематографа, місце, де до останнього часу створювалися та зберігалися культурні надбання декількох поколінь.

Чому кіностудія Довженка важлива для українців

Національна кіностудія імені Олександра Довженка – це не просто павільйони, професійний інвентар чи колекції костюмів. Це – місце, де формувалася і зберігалася ідентичність цілого народу. Тут народжувалися шедеври, що творили й продовжують творити портрет української культури для світу. Багато з культових фільмів, що стали частиною українського культурного коду, були зняті саме тут та вплинули на становлення багатьох митців і глядачів.

Втрата, яка болить: реакція акторської спільноти

Наталка Денисенко: «Кіностудія – це символ, що не зникає разом із будівлями»

Відома акторка переконана: немає сенсу шукати глибших причин атаки на кіностудію, адже мета ворога останні століття — викорінити українську культуру, історію й пам’ять. Довженківська студія стала черговим об’єктом цієї політики. Підкреслюючи важливість цього місця, акторка наголошує – це не тільки стіни, а джерело національного кінематографа, яке збирало навколо себе цілі покоління творчих людей.

Попри втрати, вона вірить: відновити матеріальні цінності можливо, адже справжня культура живе в серцях, таланті та памʼяті митців і глядачів – у піснях, книгах, фільмах. «Знищити те, що стало частиною ментального простору народу, — неможливо,» – впевнена Денисенко.

Серед визначних фільмів, народжених на студії, вона виділяє «Тіні забутих предків», «Сорочинський ярмарок», «Земля» та «За двома зайцями». Ці стрічки досі є джерелом натхнення для творців і глядачів.

Олена Лавренюк: удари по кіностудії – удари по самобутності

Олена Лавренюк зазначає: шкода, завдана культурі, є не менш болючою, ніж удари по містах чи людях. Для неї кіностудія Довженка асоціюється не лише з престижем: саме тут проходили зйомки першого сезону «Кави з кардамоном», тут створювались унікальні декорації та інтер’єри. «Такі події — це спроба стерти творчість, спогади, вибити фундамент у тих, хто присвятив життя українському кіно,» – ділиться акторка своїми переживаннями.

Павло Текучев: «Це простір, з яким пов’язано професійне становлення»

Для Павла Текучева студія давно стала особистим місцем творчості: він згадує десятки відвідувань — проби, зйомки, роботу на телевізійних шоу та фестивалях. Особливо пам’ятний для нього досвід участі у виставі на ГогольFest, коли десятки годин репетицій зробили студію справжнім «другим домом» для цілої команди. Текучев наголошує – удари по закладах культури це не випадковість, а спланована спроба зруйнувати ідентичність України як народу.

Серед культових фільмів він відзначає «Тіні забутих предків», «Земля», «В бій ідуть лише “старики”», «Білий птах з чорною ознакою» та безліч інших. Цими роботами виросли цілі покоління українців.

Яна Моріс: «Ця втрата — удар по всій національній культурі»

На думку Яни Моріс, кіностудія Довженка є безцінним місцем для української кіноіндустрії. Ці стіни пам’ятають фільми десятків років, а люди, які тут працювали – творили національну спадщину. Особливо боляче, за її словами, що через удар було втрачено унікальну колекцію з близько 100 тисяч костюмів. Це не просто атрибути для кадру – це матеріалізована історія, шматочок життя багатьох поколінь.

Попри втрати, акторка переконана: «Нашу історію і культуру неможливо стерти, доки вони живуть у свідомості народу.» Говорячи про найважливіші роботи студії, Яна першою згадує “Тіні забутих предків” – стрічку, що стала символом українського поетичного кінематографа, і яку цінують далеко за межами України. Також серед найкращих вона називає «За двома зайцями», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ», «Королева бензоколонки», «В бій ідуть лише “старики”». Особливе місце займає фільм «Земля» Олександра Довженка.

Сергій Чудаєв: «Культура – не бетон, культура – у серцях»

Сергій Чудаєв ділиться, що одразу після приїзду до Києва одним із перших місць, яке він хотів побачити, була саме ця кіностудія. Тут знімали кліпи, телевізійні шоу, працювали цілі команди з усієї країни. Для багатьох вона стала своєрідною школою професійного зростання.

Удар по студії для Чудаєва означає не просто руйнацію стін, а спробу знищити цілий життєвий пласт української історії. Втім, актор наголошує: культурна спадщина не зникає разом із будівлями. «Талант, пам’ять і прагнення творити – це те, що ворог ніколи не подолає. Студія неодмінно відродиться, як Фенікс із попелу, і стане ще могутнішою після нашої перемоги,» – переконаний актор.

Говорячи про фільми, які символізують цю кіностудію, Чудаєв називає «Тіні забутих предків», «За двома зайцями» і легендарний «В бій ідуть лише “старики”». Він підкреслює, що саме у цих фільмах простежується справжній український характер, щирість, натхнення, яке в усі часи знаходило свій голос всупереч утискам.

Світлана Охрименко: «Колекції кіностудії — пам’ять поколінь»

Світлана Охрименко відзначає важливість не лише фільмів, а й збережених на території студії костюмів, автомобілів, реквізиту. Кожен з них – артефакт минулих десятиліть: «Одягнувши костюм чи сідаючи в раритетну машину, наче передаєшся у нову епоху,» – підкреслює акторка.

Імена акторів, які творили історію кіно саме на цій студії, залишаються легендарними: Іван Миколайчук із «Тіней забутих предків», Маргарита Криницина з «За двома зайцями» та багато інших.

Безцінна спадщина: головні фільми Довженківської студії

Довженківська кіностудія – справжнє джерело класичних фільмів, які стали символами української культури:

• «Тіні забутих предків» – еталон поетичного кіно, який завоював міжнародне визнання;
• «Земля» – ключова робота Олександра Довженка, одна з найвизначніших картин світового кінематографа;
• «В бій ідуть лише “старики”» – культова стрічка, що відобразила український характер у серцях глядачів;
• «За двома зайцями» – легендарна комедія;
• «Пропала грамота», «Вавилон ХХ», «Королева бензоколонки» – стрічки, якими пишається не одне покоління українців.

Кіностудія Довженка у війну: символ незламності культури

Сьогодні руйнування й втрата культурних об’єктів — не просто трагедія, це – частина війни за ідентичність. Але українська культура вкотре доводить свою міцність: навіть якщо втрачено стіни чи експонати, живуть ідеї, спогади і дух творчості.

Національна кіностудія імені Олександра Довженка залишається для акторів, режисерів, кіноманів символом української нескореності. Її історія лише починає новий етап – етап відродження, натхнення та майбутнього розквіту.

Висновок

Знищення культурних пам’яток не здатне стерти памʼять, перекреслити історію чи розчинити ті цінності, які сформувалися на базі київської кіностудії Довженка. Кожен з акторів і творців, для кого це місце було домом та стартом творчого шляху, впевнений: українське кіно житиме, надихатиме та перемагає разом із народом. А отже – справжня культура завжди сильніша за руйнування.