З яких країн Європи українці найчастіше бажають повернутися додому та чому

Серед українців, які змушені були виїхати до Європи через війну, бажання повернутися на батьківщину залишається високим. Проте інтенсивність цього прагнення суттєво відрізняється залежно від країни перебування. Деякі держави, спочатку сприйняті як надійна «безпечна гавань», через внутрішні правила, складнощі адаптації, мовний бар’єр та економічні обставини змушують українців замислитися над поверненням до України.

Польща та Чехія – найближчі, але не завжди комфортні

Українці у Польщі та Чехії частіше за інших заявляють про наміри повернутися додому або активно їздять туди-назад. За результатами соціологічних опитувань, понад половина українських мігрантів у цих державах розглядають повернення як пріоритет.

Головним чинником є близькість до кордону та відсутність відчуття віддаленості. Водночас багато з них працюють на фізично важких або сервісних посадах, що не відображає рівня їхньої освіти та кваліфікації, отриманої в Україні.

Зростання цін на житло, низькі зарплати та іноді упереджене ставлення до українців у певних регіонах підсилюють бажання повернутися, особливо враховуючи, що вдалих можливостей для професійного розвитку тут недостатньо.

Італія та Іспанія – сонячні країни з трудовими викликами

Хоча Італія й Іспанія приваблюють теплим кліматом, для кваліфікованої молоді ці держави часто стають «пасткою» через економічні складнощі. Тут помітно високий відсоток бажаючих повернутися, особливо серед працездатного населення.

Причиною є висока безробітність, особливо серед молоді, а також обмежена кількість робочих місць без знання місцевої мови на достатньому рівні. Найчастіше доступна робота пов’язана із сезонним збором врожаю, доглядом за людьми похилого віку або мінімально оплачуваною працею у сфері обслуговування.

Через відсутність можливостей для кар’єрного зростання багато українців сюди не приїхали для довготривалого життя і розглядають варіанти повернення.

Німеччина – найбільша українська спільнота та виклики інтеграції

Німеччина є лідером за чисельністю українців, які перебувають під тимчасовим захистом – понад 1,27 мільйона. Водночас тут спостерігається помітне зростання бажання повернутися додому через труднощі з інтеграцією.

Жорстка бюрократія, тривалі обов’язкові курси німецької мови, обмежені можливості офіційного працевлаштування за фахом та складні процедури визнання українських дипломів призводять до втрати професійного досвіду і довготривалого перебування на соціальній підтримці.

Багато активних українців, які звикли самостійно працювати і забезпечувати себе, втрачають мотивацію залишатися через ці перепони.

Ірландія та Франція: житлові проблеми та мовні бар’єри

Статистика свідчить про зменшення кількості українців із тимчасовим захистом в Ірландії та Франції, що свідчить про їхній відтік або повернення до України.

В Ірландії гостро стоїть проблема з житлом – оренда навіть кімнати за прийнятну ціну стала практично недоступною, а державна підтримка відбувається в обмежених масштабах і строках.

У Франції основною проблемою є високі вимоги до володіння французькою мовою для отримання хорошої роботи, а також складнощі з доступом до доступного соціального житла у безпечних районах країни.

Європейські країни підтримують повернення українців

Варто зазначити, що бажання багатьох українців повернутися співпадає з політикою окремих європейських урядів, які прагнуть зменшити міграційний тиск. Для цього в деяких державах впроваджують фінансові програми підтримки осіб, які добровільно відмовляються від статусу захисту і повертаються додому.

Наприклад, Норвегія, Швейцарія та Нідерланди пропонують одноразові виплати від 1500 до 2000 євро на людину, що слугують на покриття витрат на квитки та первинне облаштування в Україні.

Кого частіше стає на шлях повернення

Переважно додому повертаються люди з українського середнього класу, власники бізнесу та висококваліфіковані спеціалісти. В Україні вони звикли до певного рівня життя, комфорту та цифрових послуг, які в Європі через мовний бар’єр, нові податкові правила та старт «з нуля» часом є недосяжними.